Леш Федір Олександрович

Федір Олександрович Леш
рос. Фёдор Александрович Лёш
Народився	1840(1840) Російська імперія
Помер	1903(1903) Київ, Російська імперія
Місце проживання	Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар
Alma mater	Петербурзька медико-хірургічна академія
Галузь	паразитологія, зоологія
Заклад	Київський університет Святого Володимира
Науковий ступінь	доктор медицини
Відомий завдяки:	відкриття збудника амебіазу

Федір Олександрович Леш (1840–1903) — лікар, бактеріолог, паразитолог, терапевт. Професор Київського університету. Уперше у світі описав збудника амебіазу.

Народився в сім'ї успішного аптекаря німецького походження. Мав брата Олександра^[1][2]. Закінчив Медико-хірургічну академію 1863 року. У 1866 році захистив докторську дисертацію на тему тромбоемболії та інфаркту легеневої артерії. 1871 року обраний доцентом, працював під керівництвом Едуарда Ейхвальда^[ru]. З 1872 року читав курс діагностики на Жіночих лікарських курсах, працював терапевтом у Миколаївському військовому шпиталі. З 1885 року — професор, завідувач кафедри лікарської діагностики медичного факультету Київського університету. У 1897 році вийшов на пенсію.

Був одним з ініціаторів та керівників створення в 1895 році при Товаристві київських лікарів хіміко-мікроскопічного кабінету.

Досліджував мікроорганізмів у фекаліях пацієнтів. Опублікував більше 20 наукових статей з мікробіології та загальної патології.

У 1873 році Федір Леш уперше у світі виявив у випорожненнях хворих із тривалим проносом амебу Entamoeba histolytica^[3], надав перший морфологічний опис вегетативної стадії амеби з фагоцитованими еритроцитами (еритрофаг), докладно описав патологоанатомічні зміни кишечника при амебіазі. Для доказу патогенної ролі амеби він провів експериментальне зараження собак, описав розвиток у них клінічних проявів амебіазу і знайшов у випорожненнях паразитів, за будовою і типом руху аналогічних амебам, виділених ним від хворого. У 1875 році було надруковано його статтю про це.^[4] На той час збудники дизентерії не були відомі, а більшість лікарів вважали кишкові захворювання незаразними, тому відкриття мало велике значення у профілактиці і лікуванні амебіазу і колітів.

Також Леш детально вивчав Balantidium coli, Giardia lamblia і Blastocystis hominis, брав участь у мікробіологічних дослідженнях та лікуванні холери.

У 1893 році Федір Леш разом із професором Володимиром Підвисоцьким брав участь в експерименті на собі студента Данила Заболотного з дослідження оральної протихолерної вакцини.

Садиба Леша в Києві була відносно скромною порівняно з іншими лікарями, її вартість у 1890-х роках оцінювалася в 4 тисячі рублів^[5]

• Lösch, F. (1875). Massenhafte Entwickelung von Amöben im Dickdarm. Virchow's Archiv. 65: 196—211.
• Loesch, F. M. (1875). Entw. Amoeben im Dickdarm. Arch. f. Path,. Anat. 198.
• Lösch, F. (1881). Über die nach Einwirkung abnormer Reize in der Magenschleimhaut eintretenden pathologisch-anatomischen Veränderungen. Allg. Wien. med. Ztg. 50/52.

У 1975 році у Мексиці відбулася міжнародна конференція з паразитології, присвячена сторіччю відкриття Федора Леша.

• Скороходов Л. Я. Материалы по истории медицинской микробиологии в дореволюционной России, М., 1948, стр. 135–161.
• Massive development of amebas in the large intestine. Fedor Aleksandrovich Lesh (Lösch). Am J Trop Med Hyg. 1975 May;24(3):383-92.^{[недоступне посилання]}
• М. В. Лавдовская, А. Я. Лысенко, Т. И. Авдюхина, Ю. П. Горбунова. Амебиаз. Учебное пособие, Москва 1998 г. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Кишечная амеба, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 121 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)