Перейти до вмісту

Луговий Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Луговий (Левенштейн) Олександр Васильович
Народився1893(1893)
Помер26 травня 1937(1937-05-26)
Національністьєврей
Діяльністьвійськовослужбовець
ПартіяВКП(б)

Олекса́ндр Васи́льович Лугови́й (1893(1893), місто Рославль Смоленської губернії (за іншими даними — в селі Якимівка Севського повіту Орловської губернії) — розстріляний 26 травня 1937, Москва) — радянський партійний діяч, член ВУЦВК. Справжнє прізвище — Левенштейн. Кандидат у члени ЦК КП(б)У з жовтня 1918 по березень 1919 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Член РСДРП(б) з 1913 року.

У 1918 — член Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України, завідувач Бюро друку в Києві. З 1918 по 20 лютого 1919 року виконував обов'язки воєнкома (військового комісара) Другої української радянської дивізії.

У 1919 році — заступник голови Катеринославського губернського революційного комітету; політичний інспектор 14-ї армії РСЧА, військовий комісар дивізії.

У 1920 році — завідувач відділу управління, заступник голови Херсонського губернського революційного комітету; завідувач відділу з роботи на селі Херсонського губернського комітету КП(б)У.

До жовтня 1920 року — голова Херсонського губернського комітету КП(б)У. З жовтня 1920 року — відповідальний секретар Херсонського (Миколаївського) губернського комітету КП(б)У.

З березня по липень 1921 року — відповідальний секретар Катеринославського губернського комітету КП(б)У.

З 1921 року працював у Всеукраїнській раді профспілок.

З 1922 року — голова ЦК Спілки робітників цукрової промисловості СРСР. До 1930 року — голова ЦК Спілки робітників хімічної промисловості СРСР.

Потім — начальник енерго-паливного сектора Народного комісаріату постачання СРСР.

З квітня 1932 по 1933 рік — член Центральної ради Профінтерну.

Був головою правління тресту «Всехімпром». Обирався делегатом на XIII-го, XIV-го з'їздів РКП(б) та XVI-ї партійної конференції. Виключений з ВКП(б) у 1933 році як децист — прихильник платформи демократичного централізму (група Рютіна). Поновлений у ВКП(б), але в 1936 році знову виключений за порушення партійної дисципліни. До квітня 1936 року — керуючий контори паливно-енергетичного сектора, начальник «Оргтепло» Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

1 квітня 1936 року заарештований органами НКВС СРСР. Військовою колегією Верховного суду СРСР звинувачений у підготовці терористичних актів проти керівництва партії та радянського уряду та в участи в терористичній организації. Розстріляний у день винесення вироку у Москві, похований на Донському цвинтарі. У 1956 році реабілітований (посмертно).

Джерела

[ред. | ред. код]