Перейти до вмісту

Ландесман Семен Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Семен Андрійович Ландесман
Народження1860(1860)
КраїнаРосійська імперія
Діяльністьархітектор
Праця в містахОдеса
Архітектурний стильісторизм, модерн, неокласицизм
Найважливіші спорудиСпоруди міського водогону, друга жіноча гімназія, театр Сибирякова, будинок Новікова
CMNS: Ландесман Семен Андрійович у Вікісховищі

Семен Андрійович Ландесман (1860(1860), Одеса — після 1917 р.) — український архітектор, будував в Одесі. Один з міських архітекторів Одеси відомий рядом проєктів громадських споруд.

Біографія

[ред. | ред. код]
Будинок Вейнштейна, у якому тривалий час мешкав С. А. Ландесман

Закінчив Одеське реальне училище в 1880 році. У 1886 році закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів. У 1880 році служив у російській армії, після чого отримав посаду понадштатного техніка Техніко-будівельного відділення Міської управи. У 1890 році призначений на посаду архітектора по нагляду за міськими будівлями і з того часу згадується у адресних-календарях. З часу отримання даної посади архітектор мешкав у Будинку Вейнштейна на Князівській вул., 2[1].

У 1892 році навпроти спорудили будинок ОВІРТТ, членом архітектурного відділу якого був С. А. Ландесман. У 1901—1902 роках по його проєкту поряд було з будинком товариства було споруджено школу будівельників ОВІРТТ.

У межах 1905—1906 років Ландесман переїхав до будинку А. Д. Перкеля на вул. Пастера, 19[2], у даному будинку він мешкав і у 1913 році[3], а можливо і до Жовтневої революції.

С. А. Ландесман не займався великими приватними замовленнями у сфері житлового будвництва, на початку ХХ ст. він здійснює нагляд за різними незначними переробками і спорудами. Проте активно займається спорудженням будівель на замовлення міста, а також приватних громадьких будівель, таких як Бесарабсько-Таврійський банк, театр Сибирякова, лазня Ісаковича.

Архітектор переважно будував у стилі неоренесансу, часто використовував аркові вікна та рясне скульптурне оздоблення, яке у цілому було у помірній кількості. У проєкті надбудови будинку єврейського товариства Ландесман пробує себе у стилі модерн, однак подальші будівлі були споруджені у стилі історизму І лише як апогей творчості у стилі зрілого неокласицизму на центральній вулиці міста було споруджено п'ятиповерховий будинок Я. О. Новікова, будівництво якого висвітлювала тогочасна преса. Також займався спорудженням будівель виконаних по проєктам інших осіб.

У 1910 році С. А. Ландесман вийшов у відставку і зайнявся суто приватною практикою, у 1918 році залишив Російську імперію.

Проєкти

[ред. | ред. код]

Житлові споруди

[ред. | ред. код]
  • 2-поверховий з мансардою будинок Калягіна, 1890 р., Південна вул. / пров. Академіка Ясиновського, 12[4];
  • 2-поверховий з мансардою будинок Шокіна, 1890 р., Ніжинська вул., 41[4] (не зберігся);
  • 3-поверховий з підвалом будинок Кауфмана, 1890 р., Базарна вул., 34[4] (не зберігся);
  • Будинок (3-поверхи) і флігель єврейського сирітського будинку, 1891 р., пров. Нечипурнка, 13[4][5];
  • 2-поверховий з флігелем будинок Горбаря, 1891 р., Манежна вул., 2 / Ольгіївський узв., 2[4];
  • 2-поверховий з флігелем будинок Гонополя й Кривоноса, 1891 р., Середня вул., 65[4] (не зберігся);
  • 2-поверховий з підвалом будинок і флігель Ганеліна, 1891 р., вул. Богдана Хмельницького, 40[4] (не зберігся);
  • Реконструкція будинку Неймана для лікарні, 1891 р., вул. Буніна, 26 / Катеринінська вул., 26[5];
  • Реконструкція будинку С. Антоніні, 1892 р., вул. Юрія Олеші, 11[5]. Пам'ятка архітектури № 911-Од[6];
  • Будинок Кайглухіс, 1892 р., Князівська вул., 4 / вул. Новосельського, 7[5]. Пам'ятка архітектури № 347-Од[6];
  • Будинок Ф. Айзнеман, 1892 р., Єврейська вул., 38[5] (не зберігся);
  • Будинок управляючого станцією міського водогона «Одеса-Чумка», 1899 р., Водопровідна вул., 15. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[6];
  • Будинок Зоншейна (спільно з А. Б. Мінкусом), 1899–1900 рр., вул. Новосельського, 91 / Тираспольська вул., 8[5]. Пам'ятка архітектури № 839-Од[6];
  • Будинок Фальц-Фейна (спільно з Л. Л. Влодеком), 1899–1900 р., вул. Гоголя, 7[4]. Пам'ятка архітектури № 171-Од[6];
  • Споруда для Шполянського, 1901 р., Рішельєвська вул., 55[5];
  • Реконструкція і надбудова третього поверху будинку єврейського товариства, поч. ХХ ст.[7]. Пам'ятка архітектури № 747-Од[6];
  • Житловий будинок Південно-західної залізниці, 1902–1903 рр., Приморська вул., 2[5]. Пам'ятка архітектури № 677/1-Од[6];
  • Житловий будинок Південно-західної залізниці, 1907 рр., Приморська вул., 4[5]. Пам'ятка архітектури № 677/2-Од[6];
  • Нагляд за спорудження будинку Боскі (проєкт: П. Л. Славкін), 1912 р., Мала Арнаутська вул., 43 / Гімназична вул., 16[5]. Пам'ятка архітектури № 463-Од[6];
  • Будинок Я. О. Новикова, проєкт 1911 р.[8], будівництво: 1912–1913 рр., Дерибасівська вул., 12[6]. Пам'ятка архітектури № 1-Од[6];

Громадські споруди

[ред. | ред. код]
  • землеробська ферма для вихованців єврейського сирітського будинку, Латівка[4];
  • 15 народних 2- і 3-класних училищ восьми різних типів[4];
  • Майстерня і лікарня при Міському сирітському будинку, пров. Матросова, 1/3[4];
  • Дві муровані крамниці на Товкущому базарі, Прохорівський сквер[4];
  • Електрична станція компанії «Едісон»[4];
  • Участь у плануванні міського парку (нині ім. Т. Г. Шевченка) (а також у різні роки: арх. Бернардацці О. Й., Безчастнов М. Ф., садівник Орліков Н. В., арх. Гольденберг Я. С., Баумштейн Е. С.), ІІ-а пол. ХІХ ст., Маразліївська вул. Щойно виявлена пам'ятка[6];
  • Нагляд за спорудженням мосту Коцебу вздовж вул. Буніна через Карантинну балку (проєкт: інж. Є. Гарріс), 1889–1890 pp.[4]. Пам'ятка архітектури № 111-Од[6];
  • Комплекс споруд міського водогону (спільно з Л. Л. Влодеком), 1880-і — 1890-і рр., Водопровідна вул., 15. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[6];
  • Молитовний будинок євреїв меблевого цеху, 1890 р., М'ясоєдовська вул., 15[5];
  • Лікарня Одеського товариства покровительства тварин, 1891 р., вул. Петра Кутузакія, 21[5];
  • Міське початкове училище № 36, 1891 р. (надбудовано Е. Я. Меснером у 1890 р.[9]), Старопортофранківська вул., 40. Пам'ятка архітектури № 828-Од[6];
  • Друга жіноча гімназія, 1892–1893 рp., вул. Старопортофранківська вул., 20 / вул. Мечнікова, 15[4][5]. Пам'ятка архітектури № 818-Од[6];
  • Нагляд за спорудженням Церкви Григорія Богослова для міських училищ (проєкт Л. Ф. Прокоповича), 1895–1896 pp., Старопортофранківська вул., 18[4]. Пам'ятка архітектури № 817-Од[6];
  • Притулок для сестер Червоного Хреста (імовірно амбулаторія), 1896–1898 pp., Італійський бульв., 7 / Маріїнська вул., 2[4]. Пам'ятка архітектури № 48-Од[6];
  • Лікарня фабрично-заводських робочих Червоного хреста, кін. 1890-х рр., Люстдорфська дор., 1[5]. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[6];
  • Бесарабсько-Таврійський банк, 1900 р., вул. Пастера, 25[4]. Пам'ятка архітектури № 56-Од[6];
  • Притулок для немічних працівників друку, 1901 р., Фонтанська дорога (на 3-ї станції парового трамваю на Великий Фонтан) (не зберігся)[4];
  • Будинок Одеського відділення Імператорського Російського музичного товариства, 1900–1901 pp., вул. Новосельського, 63[4];
  • Гідропатичний заклад доктора Абеля і Валіка, 1901–1902 pp., Єлісаветинська вул., 16[4]. Пам'ятка архітектури № 266-Од[6];
  • Тріумфальна арка, 1902 р., Французький бульв.[4] (розібрана);
  • Школа будівельників Одеського відділення Російського Технічного товариства, 1902 p., Князівська вул., 1а / Старопортофранківська вул.[4]. Пам'ятка архітектури № 345/2-Од[6];
  • Лазня С. Ісаковича, 1902 р., Ковальська вул., 57[4]. Пам'ятка архітектури № 396-Од[6];
  • Будинок торгового дому Кроне, 1902 р., вул. Жуковського, 28[6]. Пам'ятка архітектури № 10-Од[6];
  • Театр Сибірякова, 1903 р., вул. Пастера, 15 / Кінна (після пожежі перебудований у 1914 р. арх. М. Лінецьким)[4]. Пам'ятка архітектури № 620-Од[6];
  • Другий єврейський сирітський притулок ім. Л. і Л. Фінкельштейн (спільно з Л. Л. Влодеком), 1904 р., вул. Довженко, 4 корпус 2[5];
  • Лазарет Люблінського піхотного полку, 1908 р. вул. 10 квітня, 4[4];
  • Будинок банкірського дому «М. Ашкіназі», 1910 р., Рішельєвська вул., 2[4]. Пам'ятка архітектури № 735-Од[6];
  • Анатомічний будинок (спільно з Е. Я. Меснером), 1910–1912 pp., Валіховський пров., 4[4];
  • Нагляд за спорудженням спільно з М. І. Лінецьким корпусів Фруктового пасажу (проєкт Ф. П. Нестурха), Преображенська вул. / Новощіпний ряд[5]. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[6];
  • Нагляд за надбудовою третього поверху амбулаторії Медичного факультету Новоросійського університету (проєкт надбудови: арх. Бауер Б. А.), 1912–1913 рр., Валіховский пров., 5 корпус 1[10]. Пам'ятка архітектури № 576/3-Од[6];
  • Ремонт міського театру, 1917–1919 рр., Театральна площа[6];

Нереалізовані проєкти

[ред. | ред. код]
  • Проєкт 3-поверхового будинку Ющенка, 1891 р., Ніжинська вул., 51[4];
  • Проєкт Міського пологового будинку, 1894 p., вул. Ямчитського, 2[4].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Споруда міського водогону (спільно з Л. Л. Влодеком), 1880-і - 1890-і рр.
    Споруда міського водогону (спільно з Л. Л. Влодеком), 1880-і - 1890-і рр.
  • Споруда міського водогону (спільно з Л. Л. Влодеком), 1880-і - 1890-і рр.
    Споруда міського водогону (спільно з Л. Л. Влодеком), 1880-і - 1890-і рр.
  • Споруда міського водогону (спільно з Л. Л. Влодеком), 1880-і - 1890-і рр.
    Споруда міського водогону (спільно з Л. Л. Влодеком), 1880-і - 1890-і рр.
  • Будинок С. Антоніні, реконструкція 1892
    Будинок С. Антоніні, реконструкція 1892
  • Будинок прибутковий Штейнберга, 1892
    Будинок прибутковий Штейнберга, 1892
  • Друга жіноча гімназія, 1892 - 1893
    Друга жіноча гімназія, 1892 - 1893
  • Амбулаторія товариства "Червоного Хреста", 1896 - 1898
    Амбулаторія товариства "Червоного Хреста", 1896 - 1898
  • Лікарня фабрично-заводських робочих Червоного хреста, кін. 1890-х
    Лікарня фабрично-заводських робочих Червоного хреста, кін. 1890-х
  • Будинок управляючого станцією міського водогона "Одеса-Чумка", 1899
    Будинок управляючого станцією міського водогона "Одеса-Чумка", 1899
  • Будинок Фальц-Фейна (спільно з Л. Л. Влодеком), 1899 - 1900
    Будинок Фальц-Фейна (спільно з Л. Л. Влодеком), 1899 - 1900
  • Бесарабсько-Таврійський банк, 1900
    Бесарабсько-Таврійський банк, 1900
  • Будинок Одеського відділення Імператорського Російського музичного товариства, 1900 - 1901
    Будинок Одеського відділення Імператорського Російського музичного товариства, 1900 - 1901
  • Гідропатичний заклад доктора Абеля і Валіка, 1901 - 1902
    Гідропатичний заклад доктора Абеля і Валіка, 1901 - 1902
  • Школа будівельників Одеського відділення Російського Технічного товариства, 1902
    Школа будівельників Одеського відділення Російського Технічного товариства, 1902
  • Лазня С. Ісаковича, 1902
    Лазня С. Ісаковича, 1902
  • Будинок торгового дому Кроне, 1902
    Будинок торгового дому Кроне, 1902
  • Житловий будинок Південно-західної залізниці, 1902 - 1903
    Житловий будинок Південно-західної залізниці, 1902 - 1903
  • Будинок єврейського товариства, реконструкція і надбудова поч. ХХ ст.
    Будинок єврейського товариства, реконструкція і надбудова поч. ХХ ст.
  • Театр Сибірякова, 1903
    Театр Сибірякова, 1903
  • Житловий будинок Південно-західної залізниці, 1907
    Житловий будинок Південно-західної залізниці, 1907
  • Будинок банкірського дому "М. Ашкіназі", 1910
    Будинок банкірського дому "М. Ашкіназі", 1910
  • Будинок Я. О. Новикова, проєкт 1911 р., буд.: 1912 - 1913
    Будинок Я. О. Новикова, проєкт 1911 р., буд.: 1912 - 1913

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Адрес-календарь Одесского Градоначальства на 1891 год: справочное издание. — Одесса: Тип. Штаба войск Одесск. военн. Округа, 1890. — LIV, 543, 4 с.
  2. ↑ Вся Одесса: адресная книга, под редакцией Л. А. Лисянского. Год изд. 6-й., 1907 — Одесса, 1907
  3. ↑ Моргулис И. И. Вся торгово-промышленная Одесса [адресно-справочная книга]. — Одесса: Энергия, 1914
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — Київ: НДІТІАМ, 1999. — 477 с.[1] [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. — ISBN 978-966-344-377-5(рос.)
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Перелік пам'яток культурної спадщини, розташованих на території м. Одеси (станом на вересень 2009 р.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 5 листопада 2018.
  7. ↑ Уникальная находка в одесском архиве (13.07.2018). ТК «Град». Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
  8. ↑ «Одесса, Ришельевская улица, 4 / Дерибасовская улица, 12» [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Сайт «Домофото».
  9. ↑ «Одесса, Старопортофранковская улица, 40» [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Сайт «Домофото».
  10. ↑ Васильев К. К. Медицинский факультет Новороссийского университета: документальные очерки. — Одесса: Optimum, 2008. — 405 с. : 4л. ил.(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник" (Київ, 1999);
  • В. А. Пилявский. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки, 2-е издание. Optimum, 2010". ISBN 978-966-344-378-2


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ландесман_Семен_Андрійович&oldid=42187201