Кузнєцов Ігор Русланович
| Ігор Кузнєцов Кузнєцов Ігор Русланович | |||
|---|---|---|---|
 Молодший сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 12 грудня 1991 Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, Україна | ||
| Смерть | 13 липня 2022 (30 років) Сі́верськ, Сіверська міська громада (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Ігор Русланович Кузнєцов (12 грудня 1991, м. Верхньодніпровськ — 13 липня 2022, біля м. Сіверськ) — український військовослужбовець, молодший сержант 81 ОАеМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Ігор Кузнєцов народився 12 грудня 1991 року в місті Верхньодніпровськ Кам'янського району на Дніпропетровщині.
Брав участь у бойових діях АТО на сході України з 2014 року, зокрема у боях за Піски та Авдіївку. Спочатку — у складі добровольчого батальйону. Потім підписав контракт із ЗСУ. Наприкінці 2021 року здобув фах оператора безпілотника та став десантником.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав військову посаду командира відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів. Брав участь у боях на Харківщині, Сумщині та Запоріжжі.
Загинув Ігор Кузнєцов 13 липня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу РСЗВ під час виконання бойового завдання поблизу міста Сіверськ Бахмутського району на Донеччині. Чин прощання та панахида за загиблим відбувся 18 липня 2022 року біля Будинку Культури і місті Верхньодніпровську Кам'янського району на Дніпропетровщині. Поховали загиблого в селі Рубанівське Васильківського району Дніпропетровської області на території Свято-Покровського храму.[1][2][3][4][5]
- Орден «За мужність» II ступеня (17 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[6]
- Орден «За мужність» III ступеня (5 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7]
- ↑ Прощання та панахида за загиблим воїном КУЗНЄЦОВИМ Ігорем Руслановичем. https://vdn.otg.dp.gov.ua (укр.). 17 липня 2022. Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ Прощання та панахида за загиблим воїном КУЗНЄЦОВИМ Ігорем Руслановичем . vdn.otg.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Иванчук, Дмитро (20 липня 2022). У Верхньодніпровську на Дніпропетровщині попрощалися із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим - Новини Дніпра. Телеканал «ДніпроTV» (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Вважав за честь захищати країну: у Верхньодніпровську попрощалися із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим - ДніпроОДА. adm.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Вважав за честь захищати країну: вшануймо хвилиною мовчання військовослужбовця Ігоря Кузнєцова. Вільне радіо. 12 вересня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Указ президента України №214/2022 Про відзначення державними нагородами України. 5 квітня 2022.
- ↑ Указ президента України №352/2024 Про відзначення державними нагородами України. 17 червня 2024.
- Ігор Кузнєцов // Платформа пам'яті Меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 12 грудня
- Народились 1991
- Уродженці Верхньодніпровська
- Померли 13 липня
- Померли 2022
- Померли в Сіверську
- Військовики 81-ї окремої аеромобільної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)