Крилов Степан Іванович

Крилов Степан Іванович
рос. Степан Иванович Крылов
Народився	14 лютого 1910(1910-02-14) Q4145378?, Q14501454?, Вяземський район, Західна область, СРСР
Помер	28 лютого 1998(1998-02-28) (88 років) Санкт-Петербург, Росія[1]
Поховання	Південний цвинтар (Санкт-Петербург)
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1935)
IMDb	nm0472989
Нагороди та премії
Крилов Степан Іванович у Вікісховищі

Крилов Степан Іванович (14 лютого 1910(19100214)—28 лютого 1998) — радянський актор. Заслужений артист РРФСР (1969).

Степан Крилов народився 14 лютого 1910 року у селі Городок, Смоленська губернія. У 1927—1928 — робітник з ремонту телеграфних ліній на станції Вязьма, у 1929—1931 — кухонний робітник та комірник їдальні тютюнової фабрики. У 1935 закінчив Ленінградський технікум сценічних мистецтв (майстерня Сергія Герасимова). У 1935—1937 — актор кіностудій «Бєлгоскіно» та «Радянська Білорусь», у 1939—1942 — Ленінградського Нового театру, у 1942—1945 — Ташкентського театру Червоної Армії, у 1949—1957 — Театра-ді. У 1945—1949 і з 1957 — актор кіностудії Ленфільм та студії кіноактора.

Похований на Південному цвинтарі Санкт-Петербурга.

• 1932 — Зустрічний
• 1934 — Чапаєв
• 1938 — Комсомольськ (Суботін)
• 1943 — Два бійці (майор Рудой)
• 1949 — Олександр Попов
• 1954 — Герої Шипки
• 1958 — Будинок навпроти
• 1959 — Дорога йде вдалину
• 1962 — Іванове дитинство (Катасонов)
• 1964 — Державний злочинець
• 1965 — Гіперболоїд інженера Гаріна
• 1966 — У місті С.
• 1967 — Тиха Одеса (Синесвітенко; Одеська кіностудія)
• 1969 — Білий вибух (комісар; Одеська кіностудія)
• 1972 — Нічний мотоцикліст (Кіностудія ім. О. Довженка)
• 1975 — Хвилі Чорного моря (Кіностудія ім. О. Довженка) та ін.

Це незавершена стаття про радянського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.