Коцюбинська Наталя Антонівна
| Коцюбинська Наталя Антонівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 6 липня 1896 Старосинявський район, Кам'янець-Подільська область, СРСР |
| Померла | 11 грудня 1937 (41 рік) Саратов, РРФСР, СРСР |
| Діяльність | мистецтвознавиця |
Ната́ля Анто́нівна Коцюби́нська (*24 червня (6 липня) 1896, село Мисюрівка, Літинський повіт, Подільська губернія — †11 грудня 1937, Саратов, Росія) — українська мистецтвознавиця. Активна діячка Українських визвольних змагань 1917—1921 років.
Народилася в сім'ї сільського священика. У 1913 році закінчила в Тульчині єпархіальне училище, а в 1918 році — Вищі жіночі курси в Києві. Працювала вчителем в Липовецькому повіті Київської губернії, а також працювала в дитячому садку в Києві.
Входила до складу Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР). Працювала в оргбюро Липовеччини, комісаром преси Інформбюро армії Української Народної Республіки.
У 1921—1924 роках навчалася в Археологічному інституті в Києві[1].
Від січня 1923 року працювала у Всеукраїнській академії наук (ВУАН), у Комісії для складання термінологічних словників з обсягу мистецтва. Від лютого цього ж року — постійною співробітницею Кабінету українського мистецтва ВУАН, яким керував академік Олекса Петрович Новицький.
Від 1926 року входила до складу гуртка «Студіо» при Кабінеті українського мистецтва ВУАН[2]. Згодом цей гурток злився з семінаром Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Шевченка. Коцюбинська разом із Євгенією Спаською, Марією Новицькою, Марією Вязьмітіною та Надією Венгржиновською входила до складу «п'ятірки», яка працювала під безпосереднім керівництвом Данила Михайловича Щербаківського[3] (помер 6 червня 1927 року). У квітні 1928 року Коцюбинська була секретаркою Комітету увічнення пам'яті Данила Щербаківського. 26 квітня 1929 року на засіданні Науково-дослідної кафедри мистецтвознавства виступила з доповіддю «Що вимагав Данило Михайлович Щербаківський від робіт по мистецтвознавству»[4].
8 січня 1927 року Коцюбинську затвердили аспіранткою Науково-дослідної кафедри мистецтвознавства[5]. У 1924—1931 роках досліджувала орнаментацію рушників і килимів різних місцевостей України, розписи хат, кам'яні та дерев'яні надгробки на цвинтарях, шиття та ткацтво, складала карти народної художньої промисловості в Україні, опрацьовувала археологічні знахідки при розкопах: в Чернігові церкви Спаса, в Києві на садибі Трубецького та ін.
Вивчала архітектуру замкових будов у місті Хмільник[6], срібництво у Кам'янці-Подільському[7], мистецтво Поділля.
Кілька разів була заарештована — 1919, 1924, 1925 та 1934 року. На засланні в Саратові заарештована 18 жовтня 1937 року і 8 грудня того ж року засуджена до вищої міри покарання. Розстріляна 11 грудня 1937 року в Саратові.
Серед ґрунтовних досліджень: про композицію пелікана, що своєю кров'ю напоює своїх дітей, в українському мистецтві[8]. Експедиційні щоденники, доповіді, звіти дослідниці та листи до неї кореспондентів Кабінету українського мистецтва ВУАН опубліковано І. Ходак[9].
- ↑ Ходак, Ірина (2017). Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920-х - початку 1930-х років). Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 37—60. ISBN 978-966-0279-87-2.
- ↑ Ходак, Ірина (2017). Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920-х ― початку 1930-х років). Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 88. ISBN 978-9660279-87-2.
- ↑ Спаська Євгенія. Спогади про мого найсуворішого вчителя Данила Щербаківського // Наука і культура. Україна: Щорічник. — Випуск 24. — К.: Знання, 1990. — С.279.
- ↑ Ходак, Ірина (2017). Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920-х ― початку 1930-х років). Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 134. ISBN 978-966-0279-87-2.
- ↑ Ходак, Ірина (2017). Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920-х ― початку 1930-х років). Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 119. ISBN 978-966-0279-87-2.
- ↑ Коцюбинська Н. Рештки замкових будов у м. Хмільнику на Поділлі // Хроніка археології мистецтва. — 1931. — Число 3. — С.68—69.
- ↑ Коцюбинська Н. Дещо про кам'янецьких срібників // Україна. — 1930. — № 5—6. — С.85—89.
- ↑ Коцюбинська Н. Пелікан в українському мистецтві // Записки Історично- філологічного відділу Української академії наук. — Книга IX. — К., 1926. — С.230—245.
- ↑ Ходак, Ірина (2017). Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920-х ― початку 1930-х років). Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 232―362. ISBN 978-966-0279-87-2.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т.3. — С.1154.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С.326.
- Білокінь С. Коцюбинська Наталя Антонівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С.328.
- Падун-Лук'янова Л. Наталя Антонівна Коцюбинська // Зона. — 1997. — № 12. — С.163—217.
- Суровцова Надія. Листи. — Книга 1. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001
- Ходак Ірина. Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920-х ― початку 1930-х років). — Київ, Харків: Вид. О.Савчук, 2017. — 448 с., 114 іл.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |