Кот Анатолій Леонідович
| Кот Анатолій Леонідович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Анатолій Кот (2013) | ||||
| Народився | 5 червня 1973 (49 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР Білорусь | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Білоруська державна академія мистецтв (1994) | |||
| Роки діяльності | 1994 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Висоцька Юлія Олександрівна[1] | |||
| IMDb | nm1554789 | |||
|
| ||||
Анатолій Леонідович Кот (біл. Анато́ль Леані́давіч Кот, рос. Анатолий Леонидович Кот; нар. 5 червня 1973, Мінськ, Білоруська РСР) — російський �� білоруський актор кіно і театру.
З дитинства займався в різноманітних театральних студіях. 1994 року закінчив Білоруську академію мистецтв (майстерня А. Каляди). По закінченні грав у спектаклях на «Вольнай сцэне», у ��олодіжному театрі, Театрі ляльок, Театрі-студії кіноактора, в антрепризних проектах.
Деякий час працював у Німеччині.
Окрім роботи на сцені, з 1993 року Анатолій Кот постійно працює на FM-радіо, де обіймав найрізноманітніші посади — від ді-джея до директора.
З 2005 року Анатолій Кот працює в Москві, у театрі Армена Джигарханяна.
У кіно актор набув популярності завдяки ролі князя Володимира Друцького в історичній стрічці «Анастасія Слуцька» (2003), високо оціненої на різних кінофестивалях. Також 2003 року Анатолій Кот знявся в неоднозначній військовій драмі Андрія Кудиненко рос. «Оккупация. Мистерии», забороненої до показу в Білорусі. У Росії актор став відомим широкій глядацькій аудиторії завдяки ролі підполковника Шкаліна в серіалі телекомпанії РЕН-ТВ «Солдати».
Перший чоловік Юлії Висоцької.
- 1997 — рос. Две истории одного гусара
- 1999 — рос. Пешка
- 1999 — рос. Ускоренная помощь 1 — медбрат другої бригади
- 2000 — рос. В августе 44-го… — Колишній однополчанин Блінова
- 2000/ 2001 — рос. Ускоренная помощь 2
- 2001 — «Поводир» — лікар-офтальмолог
- 2002 — рос. Каменская 2
- 2002 — рос. Подружка Осень
- 2002 — рос. Закон — Федоров
- 2003 — рос. Отель «Исполнение желаний»
- 2003 — рос. В июне 41-го — Німецький офіцер у селі
- 2003 — рос. Киднеппинг
- 2003 — рос. Оккупация. Мистерии — Якуб Лойко
- 2003 — «Анастасія Слуцька» — князь Володимир Друцький
- 2003 — Четвёртое желание
- 2004 — На безымянной высоте — особист Шульґін
- 2004 — Родственный обмен — Джефф
- 2004 — Карусель — Вадим
- 2004 — Еще о войне
- 2004 — Лика, или Дембельская байка
- 2005 — Мошенники
- 2005 — Под небом Вероны — Гліб
- 2005 — Последний бой майора Пугачева
- 2005 — «Дунечка» — чоловік сестри Дунечки
- 2005 — 12 месяцев
- 2005 — Я помню / Отчий дом — Анатолій Буслов
- 2005 — Нежная зима — наречений Йолочки
- 2005 — Виола Тараканова. В мире преступных страстей — 3
- 2006 — Охотник
- 2006 — Останній бронепоїзд — Гирявой
- 2006 — Точка — Керівник охорони
- 2006/2007 — Гонка за счастьем — Сергій Дронов
- 2007 — Бухта страха — Михель Лінк
- 2007 — Солдати 11 — майор Шкалін
- 2007 — Солдати 12
- 2007 — Солдати 13
- 2007 — Щит отечества — Князєв
- 2008 — Атракцион
- 2008 — Две судьбы 4: Новая жизнь
- 2008 — Солдати 14
- 2008 — Солдати 15. Новий призов
- 2008 — Солдати. Дембельський альбом
- 2008 — Я - телохранитель / Телохранитель Каина
- 2009/2010 — Маргоша — Антон Зимовський
- 2009 — Вызов-4. Пропавшие. Фильм 11
- 2009 — Днепровский рубеж
- 2009 — Заградотряд
- 2009 — Сердце капитана Немова
- 2009 — Солдати. Дембель неминучий — підполковник Шкалін
- 2009 — Тайная стража. Смертельные игры
- 2009 — Хозяйка тайги (телесериал)|Хозяйка тайги. Сезон охоты. фильм 3
- 2010 — Брестская крепость (фильм)|Брестская крепость — німецький диверсант
- 2010 — Голоса
- 2010 — Небо в огне — Контррозвідник СС
- 2010 — Отцы
- 2011 — Врача вызывали?
- 2011 — Лектор
- 2011 — Мой папа Барышников
- 2011 — Однажды в Одессе
- 2011 — Поцелуй Сократа
- 2011 — Чёрные волки
- 2012 — біл. Жыве Беларусь!
- 2012 — День вчителя
- Ричард III — Кларенс — реж. В.Анісенко (театр «Вольная сцена»)
- Кар'єра Артуро Уі — Дживола — реж. В.Мазинський (театр «Вольная сцена»)
- Ромео і Джульєтта — Меркуціо — реж. М. Дударєва (Молодіжний театр)
- Вишневий сад — Лопахін — реж. А.Лелявський (Театр ляльок)
- Семейные истории. Белград — Андрій — реж. М. Добровлянски (муніципальний театр м.Меммінгена (Німеччина))
- Записки сумасшедшего (моноспектакль) — Поприщин — реж. М. Добровлянськи (театр «Тахелес», Берлін)
- Три цилиндра — Старый военный — реж. С. Усман аль-Баш (Театр під керівництвом Армена Джиґарханяна)
- Требуется лжец — Г-жа Папаиоанну, Стафис(Театр під керівництвом Армена Джиґарханяна)
- Три сестры — Родэ (Театр під керівництвом Армена Джиґарханяна)
- Она в отсутствии любви и смерти — Доктор (Театр під керівництвом Армена Джиґарханяна)
- Molly Sweeney — Мистер Райс (Театр під керівництвом Армена Джиґарханяна)
За роль князя Володимира Друцького у фільмі «Анастасія Слуцька» Анатолій Кот відзначений следующими наградами:
- Спеціальний знак журі «За ярскраве перевтілення й історичний образ князя Володимира Друцького» у фільмі «Анастасія Слуцька» на IV Міжнародному фестивалі акторів кіно «СТОЖАРИ» (м. Київ, Україна, 2003);
- Приз журі в номінації «Найкраща роль другого плану» у фільмі «Анастасія Слуцька» на VI Міжнародному кінофестивалі «БРИГАНТИНА» (м. Бердянськ, Україна, 2003);
- Приз журі в номінації «За найкращу чоловічу роль» у фільмі «Анастасія Слуцька» на XII Відкритому фестивалі Кіно країн СНД і Балтії
- Офіційний сайт Анатолія Кота [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Анатолій Кот (англ.) на сайті Internet Movie Database
- Актори радянського і російського кіно[недоступне посилання з липня 2019]
- Театр Армена Джиґарханяна
- Російське кіно
- Анатолій Кот - «патентований злодій» російського кіно [Архівовано 9 березня 2011 у Wayback Machine.]