Перейти до вмісту

Коржинський Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Іванович Коржинський
рос. Сергей Иванович Коржинский
Народився26 серпня (7 вересня) 1861[1][2][3]
Астрахань, Астраханська губернія, Російська імперія[4][1]
Помер18 ли��топада (1 грудня) 1900[1][2][…] (39 років)
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[4][1]
ПохованняНікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна Російська імперія
Діяльністьботанік
Alma materКазанський державний університет
Імператорський Казанський університет
Галузьботаніка[5], генетика, systematic botanyd[5], морфологія рослин[5] і фітоценологія[5]
ЗакладІмператорський Казанський університет[6]
Томський державний університет[7][6]
Museum of Botanical Garden of V.L. Komarov Botanical Instituted[8]
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникPorfiry Krylovd
ЧленствоРосійська академія наук[7][9]
У шлюбі зQ115406334?[10]
ДітиКоржинський Дмитро Сергійович
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Автограф
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Коржинський Сергій Іванович у Вікісховищі
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Korsh.».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коржинський.

Сергій Іванович Коржи́нський (рос. Сергей Иванович Коржинский; 7 вересня 1861(18610907), Астрахань — 1 грудня 1900, Санкт-Петербург) — російський ботанік, систематик, флорист і ампелограф. Академік Петербурзької академії наук з 1896 року[11].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 серпня (7 вересня) 1861(18610907) року в Астрахані в дворянській родині[12]. 1874 року вступив до Астраханської класичної гімназії, яку в 1881 році закінчив її з золотою медаллю. 1885 року закінчив Казанський університет і рішенням вченої ради був залишений в університеті для підготовки до професорського звання. У 1887 році отримав ступінь магістра за дисертацію «Матеріали до географії, морфології і біології Aldrovandia vesiculosa». До 1888 року був приват-доцентом Казанського університету, читав курс ботанічної географії, продовжував наукові дослідження[13].

У 1888—1892 роках — професор, завідувач кафедри ботаніки Томського університету. З 1892 року — Головний ботанік Петербурзького ботанічного саду, з 1893 року — директор Ботанічного музею Академії наук[11].

Помер у Санкт-Петербурзі 18 листопада (1 грудня) 1900 року. Похований на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Одним з перших показав динамічну рухливість (територіальну нестійкість) ґрунтово-рослинних зон на Руській рівнині. Був основоположником гіпотези наступання лісу на степ. Незалежно від Гуго де Фріза і Альберта Келлікера обґрунтував мутаційну теорію («теорія гетерогенезу»), протиставивши її дарвінізму. Слідом за Антоном Кернером розвинув уявлення про ареал як географічний критерій виду[11].

Провів ряд експедицій в Закаспійську область, Фергану, на Алтай, Памір, в Крим. Світову популярність йому принесла праця «Гетерогенезіс і еволюція» (1899). Укладач «Ампелографії Криму», виданої в 1904 і в 1910 роках, яка стала теоретичною основою селекції винограду. Розробив методику опису сортів і теорію походження культурних сортів винограду.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. I. Введение. Ботанико-географический очерк Казанской губернии // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1888. Т. 18, вып. 5. С. 1–253.
  • Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. II. Фитотопографические исследования в губерниях Симбирской, Самарской, Уфимской, Пермской и отчасти Вятской // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1891. Т. 22, вып. 6. С. 1–201.
  • Коржинский С. И. Флора Востока Европейской России в ее систематическом и географическом соотношениях. I // Изв. Томск. ун-та. 1893. Кн. 5. С. 71–299.
  • Коржинский С. И. Гетерогенезис и эволюция. К теории происхождения видов. I // Зап. Акад. наук по физ.-мат. отд-нию. 1899. Т. 9, № 2. С. 1–94.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У 2006 році Інститут Волзького басейну РАН провів V експедицію-конференцію, присвячену 145-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
  • У 2011 році в астраханському об'єднаному історико-краєзнавчому музеї пройшла виставка, присвячена 150-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
  • У 2011 році бібліотекою РАН була організована книжково-ілюстративна виставка «Сергій Іванович Коржинський (1861—1900), російський ботанік, флорист і ботаніко-географ, академік Петербурзької АН»;
  • Портрет С. І. Коржинского в 2012 році був розміщений в портретній галереї «Професори Томського університету»[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. ↑ а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  3. ↑ а б Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
  4. ↑ а б Коржинский Сергей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ а б Винарский М. В., Гребенников М. Е. Улитки в гербарии: малакологическая коллекция академика С. И. Коржинского и её судьба, Snails in the Herbarium: the Fate of the Malacologiсal Collection of a Plant Geographer Sergey Korzhinskiy // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 3. — С. 39–57. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  7. ↑ а б Сытин А. К., Сластунов Д. Д. В.Л. Комаров и авторы «Флоры СССР», Vladimir Komarov and the authors of “Flora of the USSR” // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 1. — С. 24–71. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2021-11002
  8. ↑ Гельтман Д. В. Интересный текст, написанный учёным с непростым характером: Размышление над автобиографией Михаила Григорьевича Попова, An interesting text written by a scientist with a complicated personality: A reflection about Mikhail Grigorʹevich Popov’s autobiography // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 1. — С. 138–153. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-11008
  9. ↑ Рихтер Я. А., Глебов М. П., Рихтер Т. Я. Дорога в будущее: К истории кружка «Маленьких ботаников», The Road to the Future: the History of “The Little Botanists” Society // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 8–38. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11975
  10. ↑ Лабораторія фантастики — 2004.
  11. ↑ а б в Классики общей биогеографии [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  12. ↑ а б в Электронная энциклопедия Томского университета [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Товариство некрополістів [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коржинський_Сергій_Іванович&oldid=43591706