Копані (Покровський район)
село Копані | |
---|---|
Ставок у селі Копані | |
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Тер. громада | Добропільська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160070080073659 |
Облікова картка | Копані |
Основні дані | |
Населення | 222 |
Поштовий індекс | 85020 |
Телефонний код | +380 6277 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°32′36″ пн. ш. 37°2′31″ сх. д. / 48.54333° пн. ш. 37.04194° сх. д. |
Водойми | балка Гнилуша |
Відстань до обласного центру |
81,9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 85020, Донецька обл., Покровський р-н, смт. Святогорівка, вул. Поштова, 10 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ко́пані — село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.
Село засноване в 1907році на землях меноніта Діка. Місцевість була болотиста. багато копанок і поселення назвали Копані. Першими поселянами були брати Карп і Кузьма Могили (батько Антон), Микола Жолоб, Гаврило Хилько, які орендували землю у меноніта Діка.
Після жовтневого перевороту 1917 року, землевласник Дік, залишивши землі, втік з України. Перші поселенці господарювали спочатку одноосібно, а в 1929 році організували невеликі артілі. Заможні селяни, такі як брати Карпо і Кузьма Могили, Яким Кизименко та Кузьма Сліпченко в артіль не вступили і між ними та мешканцями села Копані виникли сварки, незадоволення, підпали. У 1930 році родини Карпа і Кузьми Могили були розкуркулені і вислані в послання.
В 1932 році артілі сіл Копані і Новоукраїнки об''єдналися у колгосп, ім'я якому дали «6-й з'їзд Рад» з центром у селі Копані. А з часом цей колгосп об'єднався з колгоспом імені Ватутіна, назву якому залишили імені Ватутіна з центром в селищі Святогорівка.
На території села Копані ніяких будівель соціально-культурного та господарського призначення не було. Контора колгоспу, магазин перебували в житловому будинку Карпа Антоновича Могили. Ковальня, комора та інші об'єкти знаходилися в приміщеннях колишнього поміщика.
Станом на 01 січня 2001 року в селі Копані було 99 дворів, в яких мешкали 190 чоловік.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 193 | 86.94% |
російська | 27 | 12.16% |
білоруська | 1 | 0.45% |
інші/не вказали | 1 | 0.45% |
Усього | 222 | 100% |
- Циба Никифор Іванович — нагороджений орденом В. І. Леніна.
- Ясько Ірина Максимівна — нагороджена орденом В. І. Леніна.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2023) |
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |