Константин Гіс
Константин Гіс | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Constantin Guys | ||||
Народження | 3 грудня 1802[1][2][…] Вліссінген, Зеландія, Нідерланди або Vlissingend, Зеландія, Нідерланди[4] | |||
Смерть | 13 березня 1892[1][5][…] (89 років) | |||
Париж, Франція[4] | ||||
Поховання | цвинтар Пантенd | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | художник, журналіст, рисувальник, ілюстратор | |||
Твори | In The Streetd | |||
Батько | François Lazare Guysd | |||
Родичі | Pierre-Augustin Guysd | |||
Учасник | Грецька революція | |||
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея Вікторії, Міннеаполіський інститут мистецтва, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[6], Музей витончених мистецтв, Mu.ZEE - Kunstmuseum aan Zeed, Братиславська міська галереяd, Клівлендський музей мистецтв, Музей д'Орсе, Музей Ґетті і Музей Бойманса - ван Бенінгена[7] | |||
| ||||
Константин Гіс у Вікісховищі | ||||
Константин Гіс (фр. Constantin Guys; 3 грудня 1802, Вліссінген — 13 березня 1892, Париж) — французький художник.
Константін Гіс народився в місті Вліссінген 3 грудня 1802 року в родині Франсуа-Лазара Гіс, віце-консула Франції та військового комісара з Ла-Сьйота.
Починав з військової кар'єри. Йому ледве виповнилося 19 років як він сів у Марселі на датський корабель «Le Jupiter» у жовтні 1821 року, щоб узяти участь у війні за незалежність Греції. Багато членів його родини, особливо його батько, часто бували в Леванті протягом двох століть як купці або консульські агенти[8].
У 1830 році він набув слави в галузі мистецтва завдяки малюнкам і літографіям. Все своє життя він залишався вірним цим двом способам вираження, що дозволило йому стати плідним і яскравим літописцем життя свого часу.
У 1854 і 1855 роках він подорожував до Криму і ілюстрував події Кримської війни для британського журналу «The Illustrated London News».
Йому присвячується поема Шарля Бодлера «Rêve parisien» (опублікована у збірці «Квіти зла» (фр. «Les Fleurs du mal»))[9]. Бодлер пише про свою роботу «Художник сучасного життя» (фр. «Le Peintre de la vie moderne»), яку можна розглядати як есе чи панегірик, і в якій він чітко визначає поняття сучасності.
Константин Гіс помер 13 березня 1892 року в Парижі та був похований на паризькому кладовищі Пантен.
- Deux Ouvrières en promenade, vues de dos[10]
- La Promenade au bois de Boulogne[11]
- Les Honneurs militaires rendus à un équipage royal[12]
- Trois Dames espagnoles en promenade[13]
- À l'Entracte
- Au Bal Mabille[14]
- Au Bal public[15]
- Au Salon, scène de maison close[16]
- Aux Champs-Élysées[17]
- Bal public[18]
- Napoléon III au retour de la guerre d'Italie
- Une Élégante
- Femme en crinoline
- Vanité
- Jeune Espagnole
- Le Chahut
- Au foyer du théâtre
- Promenade en carrosse
- Fille[19]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б https://www.boijmans.nl/en/collection/artists/7834
- ↑ RKDartists
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://www.boijmans.nl/en/collection/artworks/57636/two-women-on-a-balcony
- ↑ Denys Barau, Une histoire du mouvement philhellène (1821-1829), Honoré Champion, 2009, p. 419.
- ↑ Robert Kopp, Danses macabres, in Charles Baudelaire, Le Magazine littéraire/Nouveaux regards, 2014,
- ↑ Deux ouvrières en promenade, vues de dos. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ La promenade au bois de Boulogne. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Les honneurs militaires rendus à un équipage royal. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Trois dames espagnoles en promenade. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Au bal Mabille. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Au bal public. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Au salon, scène de maison close. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Aux Champs Elysées. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Bal public. Ministère de la Culture (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Fille. Numeriques Be (фр.). Процитовано 24 липня 2022.
- Œuvres de Constantin Guys sur la base Joconde.
- Notice biographique sur Registre-des-arts.com.