Перейти до вмісту

Квінт Помпоній Муза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Квінт Помпоній Муза
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьполітик, монетний магістрат
Посадаtriumvir monetalisd[1]

Квінт Помпоній Муза (лат. Quintus Pomponius Musa, I століття до н. е.) — давньоримський політик, магістрат[en] і монетар. Належав до плебейського роду Помпоніїв.

Серія монет Помпонія

[ред. | ред. код]

Квінт Помпоній Муза був монетним магістратом у Римській республіці і мав право карбувати монети від власного імені[2]. У той час монетарі випускали монети, за допомогою яких прославляли своїх відомих предків або вшановували улюблені божества[3]. Близько 66 року до нашої ери Помпоній створив серію із десяти римських денаріїв, кожний з яких присвятив одній із дев'яти муз, обігравши таким чином своє ім'я Муза[4][5]. На аверсі всіх монет зображено Аполлона, який мав епітет Мусагет — проводир і диригент хору муз, а на реверсі — певну музу й окремо Геркулеса[6][7].

Дев'ять муз

[ред. | ред. код]
Муза Атрибути Зображення
Кліо муза історії
з папірусним сувоєм і спичкою для писання[8]
Полігімнія муза сакральної (релігійної) поезії
у вінку з плюща[9]
Калліопа муза епічної поезії
грає на лірі, спираючись на колону[10]
Евтерпа муза ліричної поезії і музики тримає авлос
(подвоєну флейту) і спирається ліктем на колону[11]
Ерато муза любовної поезії
з кіфарою і плектром[12]
Талія муза комедії, спираючись ліктем на колону,
тримає комічну маску[13]
Мельпомена муза трагедії у вінку з плюща
тримає кий і маску[14]
Терпсіхора муза танцю
з лірою і плектром[15]
Уранія муза астрономії жезлом
указує на небесне склепіння[16]

Геркулес Музарум

[ред. | ред. код]
Монета Геркулеса Музарума

Десята монета присвячена Геркулесу, культ якого пов'язаний із музами. За переказами, він після важких звитяг відпочивав, насолоджуючись музикою й співами. Саме ця сцена відтворена на денарії: герой, відклавши свою палицю, грає на лірі[17]. У легенді монети є напис: HERCULES MUSARUM (Геракл — супутник муз)[5]. Під таким ім'ям він був відомий у Стародавній Греції. Згодом про нього дізналися і в Римі. 187 року. до н. е. на Марсовому полі неподалік від Фламінієвого цирку звели храм Геркулеса Музарського з ініціативи консула Марка Фульвія Нобіліора, переможця Етолійського союзу — об'єднання давньогрецьких міст-держав. У святилищі виставили статуї Геракла і дев'яти муз, викрадені консулом з грецького міста Амбракія[18].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Muses on Money. Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 16 грудня 2008.
  3. Muses on Money. Hunterian Museum & Art Gallery. Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 16 грудня 2008.
  4. Stevenson, 1889, с. 638.
  5. а б Herbert Marshall, 2000, с. 293.
  6. Henry Noel Humphreys, 1853, с. 39-40.
  7. Монети Квінта Помпонія Музи. Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  8. Кліо (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  9. Полігімнія (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  10. Калліопа (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  11. Евтерпа (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  12. Ерото (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  13. Талія (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  14. Мельпомена (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  15. Терпсіхора (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  16. Уранія (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  17. Геркулес (серія монет Квінта Помпонія Музи). Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  18. Samuel Ball Platner, 1929, с. 255.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]