Координати: 48°02′ пн. ш. 24°07′ сх. д. / 48.03° пн. ш. 24.12° сх. д. / 48.03; 24.12
Очікує на перевірку

Карпатський біосферний заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карпатський біосферний заповідник
Ранок у заповіднику
Ранок у заповіднику
Ранок у заповіднику
48°02′ пн. ш. 24°07′ сх. д. / 48.03° пн. ш. 24.12° сх. д. / 48.03; 24.12
Країна Україна[1]
РозташуванняУкраїна Україна
Закарпатська область
Найближче містоРахів,
Тячів,
Хуст,
Виноградів
Площа58 035,8 га
Засновано1968 р.
ОператорМіністерство енергетики та захисту довкілля України
Вебсторінкаcbr.nature.org.ua/ukrainian.htm
Карпатський біосферний заповідник. Карта розташування: Закарпатська область
Карпатський біосферний заповідник
Карпатський біосферний заповідник (Закарпатська область)
Мапа
CMNS: Карпатський біосферний заповідник у Вікісховищі

Карпа́тський біосфе́рний запові́дник — природоохоронна територія в Україні, біосферний заповідник міжнародного значення. Розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Берегівського (до 2020 Виноградівського) районів Закарпатської області.

Мета створення

[ред. | ред. код]

Заповідник було створено з метою збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси. Завданням заповідника є охорона і відновлення флори та фауни що зникають, в тому числі ендеміків української частини Карпат.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Ідея про охорону природи цієї частини Карпат з'явилася ще на початку XX ст.. Згодом було створено кілька лісових резерватів — у районі Чорногори та Мармороського масиву. 1958 року на південних схилах масиву Красна створений Угольський лісовий заказник площею 4600 га. 1969 року в басейні річки Лужанки створено Широко-лужанський флористичний заказник площею 5644 га. В 1968 році на основі наявних природоохоронних територій організовано Карпатський біосферний заповідник, площа якого тоді становила 12600 га. У 1997 та 2010 роках були прийняті Укази Президента України про розширення території біосферного заповідника[2][3]. Станом на 2019 рік площа заповідника становить 58 035,8 га[4]. З 2 січня 2022 року, згідно Указу Президента України межі Карпатського біосферного заповідника були суттєво змінені[5].

З 1992 року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО[6].

Характеристика

[ред. | ред. код]

Територія заповідника охоплює такі природні комплекси: серед гірні груди, гірські букові, мішані та смерекові ліси, субальпійські й альпійські луки з сосново-вільховим криволіссям і скельно-лишайниковими ландшафтами. Майже 90 % території заповідника — це ліси (переважно праліси). Флора і фауна представлена понад тисячею видів вищих судинних рослин. Тут водиться: 67 видів ссавців, 193 види птахів, 10 видів плазунів, 15 видів земноводних, 29 видів риб, понад 3000 видів безхребетних[7]. У заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП і Червоної книги України, а також до Європейського Червоного списку[8].

Заповідні масиви та об'єкти

[ред. | ред. код]
Зимова Говерла

Відокремлені заповідні масиви

[ред. | ред. код]

У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів, а також два ботанічні заказники загальнодержавного значення. Ці масиви розташовані на висоті від 180 (Долина Нарцисів) до 2061 (Говерла) м. над р. м.:

Пам'ятки археології

[ред. | ред. код]

На території Карпатського біосферного заповідника в селі Велика Уголька Тячівського району на Закарпатті розташована пам'ятка археології національного значення — «Стоянка печерна» (1,5 млн. — 10 тис. років до н. е.), яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Пам'ятка є першою на Закарпатті печерною стоянкою людей кам'яного віку та є важливою для вивчення господарства населення краю в палеолітичну добу. Враховуючи зазначене, на умовах і в порядку, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, Карпатський біосферний заповідник уклав охоронний договір № 22 від 29.04.2024 року з органом охорони — Департаментом культури Закарпатської ОДА та погодив його з центральним органом охорони — Міністерством культури та інформаційної політики України. Відповідно до охоронного договору заповідник зобов'язався взяти пам'ятку під особливу охорону та використовувати її територію виключно, як експозиційне та туристичне місце[9].

Проблеми охорони природи

[ред. | ред. код]
Екологічний пункт Карпатського біосферного заповідника біля підніжжя Говерли

Указом Президента В. Ющенка від 14 січня 2010 р. Карпатський біосферний заповідник повинен був бути розширений, однак Указ не виконаний[10]. У заповіднику проєктом організації території дозволено розчищення річищ гірських річок і потоків у заповідній зоні протяжністю 319 км, що є порушенням закону[10][11]. У серпні 2007 р. жур��ал «Україна за кермом» організував заїзд автомобілів на гору Говерла по території Карпатського заповідника та Карпатського національного парку, що було грубим порушенням закону[10][11].

У 2013 р. в Карпатському біосферному заповіднику було вирубано 434 га лісу[12].

Постійним місцем порушення природоохоронного законодавства є філія заповідника «Долина нарцисів». У травні, коли там квітнуть нарциси, тисячі екскурсантів заходять в «Долину», топчуть їх, рвуть нарциси[10]. Заповідник не має змоги зупинити цей потік порушників.

У 2014 р. в заповіднику було заготовлено близько 13000 м³ деревини на площі близько 490 га[13]. [неавторитетне джерело] Біля села Ділове в урочищі «Ограба» було споруджено незаконну мисливську вежу, а на полонині Струнга ведеться будівництво котеджів[14].

Об'єкти природно-заповідного фонду України

[ред. | ред. код]

Нерідко оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території Карпатського біосферного заповідника входять такі об'єкти природно-заповідного фонду України:

Галерея

[ред. | ред. код]

Панорами заповідника

[ред. | ред. код]
Велика панорама Карпатського біосферного заповідника
Велика панорама знаменитої заповідної нарцисової долини
Велика панорама Чорногірського хребта

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карпатський біосферний заповідник


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/ukraine/carpathian/
  2. ↑ Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 11.04.1997 № 325/97
  3. ↑ Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 14.01.2010 № 25/2010
  4. ↑ Міністерство енергетики та захисту довкілля України (11.11.2019). Положення про Карпатський біосферний заповідник (нова редакція) (PDF). http://cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm (українська) . Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 30.04.2020.
  5. ↑ Указ Президента України № 5/2022 "Про зміну меж території Карпатського біосферного заповідника". Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  6. ↑ Всесвітня природна спадщина ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016.
  7. ↑ Флора Карпатського біосферного заповідника. cbr.nature.org.ua. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  8. ↑ Загальна інформація на сайті заповідника. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 13 лютого 2016.
  9. ↑ Пам'ятку археології «Стоянка печерна» взято під особливу охорону. 14.05.2024
  10. ↑ а б в г Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
  11. ↑ а б Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 9 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ 11244 Скільки лісу вирубують у природних і біосферних заповідниках України. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
  14. ↑ Перевірка Карпатського біосферного заповідника. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи: про деякі іст. аспекти створення та розвитку Карпат. біосфер. заповідника з нагоди його 50-річчя / Ф. Д. Гамор. — Львів: Растр-7, 2018. — 125 с. : фот. — Дод. тит. арк. англ. — Бібліогр.: с. 122. — 300 прим. — ISBN 978-617-7726-11-0

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карпатський_біосферний_заповідник&oldid=43837884