Перейти до вмісту

Золотухи

Координати: 49°52′20″ пн. ш. 32°36′30″ сх. д. / 49.87222° пн. ш. 32.60833° сх. д. / 49.87222; 32.60833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Золотухи
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Оржицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53040070100065666 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1620
Населення 477
Площа 3,64 км²
Густота населення 131,04 осіб/км²
Поштовий індекс 37733
Телефонний код +380 5357
Географічні дані
Географічні координати 49°52′20″ пн. ш. 32°36′30″ сх. д. / 49.87222° пн. ш. 32.60833° сх. д. / 49.87222; 32.60833
Середня висота
над рівнем моря 		93 м[1]
Місцева влада
Адреса ради 37700, Полтавська обл., Лубенський р-н, селище Оржиця, вул. Центральна, 24
Карта
Золотухи. Карта розташування: Україна
Золотухи
Золотухи
Золотухи. Карта розташування: Полтавська область
Золотухи
Золотухи
Мапа
Мапа

CMNS: Золотухи у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Золоту́хи — село в Україні, у Оржицькій селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 477 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Золотухинська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Золотухи знаходиться на лівому березі річки Оржиця, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Савинці, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Маяківка, на протилежному березі — село Денисівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка  датується 1620 роком, населений пункт згадується як хутір.                            

  Село засноване  в першій половині XVII століття і належало Переяславському староству.

  Першим поселенцем був якийсь Золотар, тому і село стало зватися Золотухи.

  Спочатку це був хутір князя Вишневецького, а  в 1654 році — село Яблунівської сотні  Лубенського полку.  

  1730 року в Золотухах було вже 36 дворів, а через півсотні літ стало 152 хати козаків і посполитих. Частина їх була в залежності від колезького радника О.Туманського. 1774 року в селі була побудована Михайлівська церква, а в 1876 році на її місці було зведено нову.

  За переказами старожилів школа почала працювати в 1875—1877 рр. До того часу освіту одержували  у дяка. Школа в селі вперше згадується в друкованих матеріалах 1901 року, як земська школа.

    Навкруг Золотух розкидані хутори: Тарасенків(8 хат), Норки, Зайців, Пашків, могили: Гусятина, Лубенська, Міська, Хмелева.

  В 1929 році створено колективне господарство «Червоний шлях» в нього ввійшло 17 господарств, а восени цього року прийнято ще 10 господарств. В 1930—1931 рр майже всі селяни об'єднались в колгосп «Червоний шлях». Першим головою колгоспу був Реута Павло Якович.

Напередодні Великої Вітчизняної війни в селі Золотухи була семирічна школа, поштове відділення зв'язку, колгоспний родильний будинок, сільський клуб у бувшому церковному приміщенні (церква припинила існування в 1933 році). В часи фашистської окупації (17.09.1941-20.09.1943) німці розстріляли 9 золотухівчан, 105 вивезли в Німеччину, 121 житель не повернувся з війни.

 В післявоєнні роки в господарстві проводилось широке будівництво господарських, житлових і культурно-побутових приміщень. Всього побудовано 7 корівників і телятників, 12 свинарників, 7 складських приміщень, 32 жилих будинки, будинок культури, приміщення сільмагу, їдальню, пекарню, баню, механічну майстерню, дитячі ясла, медичний пункт, нафтосклад, механізовану кормокухню і водонапірні башти з насосними станціями, прокладено 12 км водопроводу, побудовано електростанцію, стайню[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Оржицької селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Оржицького району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району[4].

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530661, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Молочно-товарна ферма.
  • Тракторна бригада.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Клуб.
  • Кафе.
  • 2 магазини.
  • Медично-акушерський пункт.
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Сільська рада.

Люди

[ред. | ред. код]

В селі народився Реута Олександр Васильович (1912—1983) — український радянський графік.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Погода в селі Золотухах.
  2. ↑ Історія села Золотухи - Золотухівська ЗОШ І-ІІ ст. sites.google.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 6 травня 2021.
  3. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  6. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Золотухи