Перейти до вмісту

Жером ле Банне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жером ле Банне
Загальна інформація
Повне ім'яфр. Jérôme Le Banner
ГромадянствоФранція Франція
Народження26 грудня 1972 (51 рік)
 Гавр, Нормандія, Франція
Місце проживанняАмстердам
Кар'єра у змішаних єдиноборствах
ПрізвиськоGeronimo, Hyper Battle Cyborg, K-1 No Bancho, The Bulldog of Normandy, Bad Boy, Banna
Зріст190 см
Вагова категоріяСуперважка (понад 100 кг)
Стилькікбоксинг, бокс, тайський бокс
КомандаLe Banner X tream Team
Статистика у змішаних єдиноборствах
Боїв6
Перемог3
Поразок3
Кар'єра в кікбоксингу
Боїв111
Перемог86
Поразок22
Нічиїх2
Не відбулося1
Кар'єра в боксі
Боїв6
Перемог6

Жером Ле Банне (фр. Jérôme Le Banner; народився 26 грудня 1972 року, Париж, Франція) — французький професійний кікбоксер, боксер, реслер, найбільш відомий завдяки своїм виступам в К-1. Відмінними рисами бійця були агресивна манера ведення бою, а також нокаутуючий удар. На його рахунку кілька гучних перемог над такими видатними бійцями як Ернесто Гост (двічі), Франциско Фільо, Марк Хант (три��і), Сем Греко, Майк Бернардо (двічі), Петер Артс, Рік Руфус, Ремі Боньяскі, Тайрон Спонг і Стефан Леко.

Біографія

[ред. | ред. код]

Жером Ле Банне народився 26 грудня 1972 року у французькому місті Гавр, регіон Нормандія. У віці 5 років почав займатися дзюдо. Переглянувши в шістнадцятирічному віці фільм Брюса Лі «Кулак люті», Жером змінив дзюдо на карате, з якого взяв свою правосторонню стійку і почав практикувати удари. Незважаючи на те, що Ле Банне є правшею, дану стійку він використовував протягом всієї кар'єри. Також намагався перенести у власну практику побачені техніки з Джіт-кун-до . У віці 18 років прийшов в кікбоксинг[1] Ле Банне є володарем чорного поясу в Кіокушинкай — карате і дзюдо .[2]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 18 років Ле Банне виступив на своїх перших змаганнях по кікбоксингу, а в 19 років вже мав титул чемпіона Франції за версією ISKA. Незабаром після цього він завоював пояс чемпіона Європи в дуелі проти Енді Майо і виграв Міжконтинентальний пояс, перемігши в ПАР Майка Бернардо. У 21 ріці у нього з'явився шанс зустрітися з Річардом Вінсом за титул IKL World Kickboxing.

Дебют в К-1

[ред. | ред. код]

3 березня 1995 року Ле Банне дебютував в K-1, вигравши п'ятираундний бій рішенням у Ноквіда Деві. Бій проходив в абсолютній ваговій категорії, тому Ле Банне важив 107 кг, тоді як Ноквід тільки 74. Через два місяці, 4 травня 1995 року Ле Банне дебютував в своєму першому турнірі K-1 World Grand Prix в Токіо, Японія. Там він нокаутував Масаакі Сатаке і Майка Бернардо, а в фіналі програв Петеру Артсу.

Бій за чемпіонський титул

[ред. | ред. код]

У 1995 році після виступів в K-1 Ле Банне відправився служити в Армію Франції і не тренувався практично рік. У квітні 1996 року він повернувся до тренувань, на цей раз з новим тренером. І 1 червня 1996 року в бою проти Кертіса Шустера в Парижі Ле Банне завоював титул чемпіона світу ISKA Muay Thai World в суперважкій вазі. 18 жовтня на турнірі K-1 Star Wars '96 Жером у другому раунді нокаутував Ернесто Госта.

К-1 і кікбоксинг

[ред. | ред. код]

У 1997 році у Ле Банне знову виникли проблеми з пошуком тренера. В результаті боєць почав співпрацювати з тренером боксера Крістофа Тьоззо Жаном-Крістофом Кур'є. У 1998 році Ле Банне вийшов на американського промоутера Дона Кінга, який знайшов йому тренера з боксу Дона Тернера. У підсумку він зміг тренуватися в одному залі з Евандером Холіфілдом.

18 липня на турнірі K-1 DREAM '98 Ле Банне зустрівся з Семом Греко. Греко відправив Ле Банне в нокдаун в першому раунді, проте він зумів зібратися і в другому раунді нокаутував Греко.

19 вересня Ле Банне виступав на розігріві перед боєм Евандера Холіфілда проти Вон Біна. Ле Банне переміг Еспедіто да Сілву в першому раунді нокаутом, пробивши хайкік, що принесло йому титул чемпіона світу в суперважкій вазі WKN Muay Thai.

У професійному боксі Ле Банне провів 6 боїв, здобув 6 перемог, причому 5 — нокаутами, 1 — дискваліфікацією суперника. Також він хотів виступити за правилами боксу в Медісон Сквер Гарден в лютому і березні 1999 року, проте проблеми з Доном Кінгом з приводу контракту не дозволили боїям відбутися.

Повернення в К-1

[ред. | ред. код]

Через проблеми з контрактними зобов'язаннями Ле Банне не міг одночасно виступати в боксі і кікбоксингу. У 1999 році продюсер K-1 Казуйосі Ісі зміг вирішити проблеми з контрактом і Ле Банне повернувся в K-1. 3 жовтня він взяв участь в турнірі K-1 World Grand Prix '99 Opening Round, який проходив в Осаці (Японія). У першому колі він зустрівся з англійцем Меттом Скелтоном. До цього Метт розглядався претендентом на титул чемпіона WBA в суперважкій вазі, а в WBO мав п'ятий номер в рейтингу. Скелтон до зустрічі з Ле Банне жодного разу не був нокаутований. У першому раунді після клінчу Скелтон впав і суддя почав відлік, проте той швидко встав. Через кілька секунд Ле Банне знову відправив Скелтона на підлогу і ситуація повторилася. У пі��сумку після «двійки» і добивання у канатів англієць впав, а Ле Банне завершив бій за 1:59 в першому раунді нокаутом.

Матчі фінального раунду K-1 GP 99

[ред. | ред. код]

5 грудня в Токіо-Доум проходив фінальний раунд K-1 Grand Prix '99, в якому Ле Банне зустрівся з триразовим чемпіоном Гран-прі Петером Артсом в чвертьфіналі. Артсу вдалося відправити Ле Банне в нокдаун правим хайкіком вже на початку бою, однак він встав і продовжив бій. Артс відправився добивати суперника, але Ле Банне відбився і не пропустив ще один хайкік. Ле Банне наступав і зловив Артса в розміні біля канатів лівим хуком, після чого бій був зупинений на 1:11 в першому раунді. У півфіналі Ле Банне зустрівся з Ернесто Гостом. Ле Банне домінував, проте програв технічним нокаутом в третьому раунді.

Кращий технічний нокаут або «КО тисячоліття»

[ред. | ред. код]

23 квітня 2000 року Ле Банне взяв участь в турнірі K-1 The Millennium, де зустрівся з чинним чемпіоном світу з карате кіокушинкай 1999 року Франциско Фільо. За рік до цього Фільо переміг чемпіона Гран Прі К-1 1999 року Ернесто Госта нокаутом. Однак Ле Банне нокаутував Фільо прямим ударом лівою в першому раунді. Нокаут був названий «Кращим технічним нокаутом тисячоліття» (або Міленіум KO за назвою турніру), як це було заявлено в межах рингу і японських медіа. Ліва рука і удар лівою Ле Банне після бою був названий «Золотою лівою».

30 липня Ле Банне здобув перемоги над Марком Хантом, Ніколасом Петтасом і Ернесто Гостом і став чемпіоном турніру K-1 World Grand Prix 2000 в Нагої. Однак він не зміг взяти участь у фінальному турнірі K-1 World Grand Prix 2000 Final через інфекційної хвороби.

29 квітня 2001 року Ле Банне виграв турнір K-1 World Grand Prix 2001 року в Осаці трьома нокаутами в перших раундах, встановивши рекорд турніру, витративши на три бої всього 4 хвилини і 4 секунди.

8 грудня Ле Банне програв Марку Ханту нокаутом в чвертьфіналі турніру K-1 World Grand Prix 2001. Бій став одним з найгучніших розчарувань в K-1. Після бою японський журнал SRS-DX, присвячений єдиноборствам, опублікував фото моменту, в якому Хант потрапляє Ле Банне ліктем в обличчя, проте це ні до чого не призвело і результат не був змінений. В результаті Хант пройшов до півфіналу, де переміг Стефана Леко, а в фіналі рішенням переміг Франциско Фільо.


Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Le Banner Exclusive Interview. Ironlife.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 19 вересня 2005.
  2. Жером ле Банне на сайті IMDb (англ.)