Ервін Неєр

Ервін Неєр
нім. Erwin Neher
Народився	20 березня 1944(1944-03-20) (80 років) Ландсберг-на-Леху, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	біофізик, викладач університету, хімік
Alma mater	Університет Вісконсину в Медісоні  Геттінгенський університет  Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана  Мюнхенський технічний університет
Галузь	Біофізика
Заклад	Геттінгенський університет
Аспіранти, докторанти	Martin Oheimd[1]
Членство	Леопольдина  Національна академія наук США[2]  North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd  Європейська академія наук і мистецтв  Геттінгенська академія наук  Американська академія мистецтв і наук  Баварська академія наук  Європейська організація молекулярної біології  Європейська академія[3]  Royal National Academy of Medicined  Словенська академія наук та мистецтв  Лондонське королівське товариство[4]
Відомий завдяки:	розробник методу локальної фіксації потенціалу
Діти	Richard A. Neherd
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1991)
Ервін Неєр у Вікісховищі

Ервін Неєр (нім. Erwin Neher; нар. 20 березня 1944, Ландсберг-на-Леху, Німеччина) — німецький біофізик, член Геттінгенської академії наук, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1991 року за розробку методу локальної фіксації потенціалу.

• Автобіографія Ервіна Неєра на Нобелівському сайті [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.