Еміль Амага
Еміль Амага | |
---|---|
фр. Émile Hilaire Amagat | |
Ім'я при народженні | фр. Émile Hilaire Amagat |
Народився | 2 січня 1841[1] Сен-Сатюр |
Помер | 15 лютого 1915 (74 роки) Сен-Сатюр |
Країна | Франція |
Діяльність | фізик, хімік |
Галузь | фізика |
Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук Ліга французької батьківщини |
Нагороди | |
Еміль Амага у Вікісховищі |
Еміль Амага (фр. Emile Amagat; 2 січня 1841, Сен-Сатюр — 15 лютого 1915) — французький фізик[2].
Член Паризької академії наук (1902; член-кореспондент від 1890 року)[3], іноземний член Лондонського королівського товариства (1897)[4].
Народився в Сен-Сатюрі (департамент Шер у центрі Франції). У 1867—1872 роках працював професором у Центральній гімназії швейцарського Фрібура. Потім обіймав таку ж посаду в Католицькому університеті Ліона[fr], а від 1892 року — в Політехнічній школі в Парижі[5].
Відомий працями в галузі молекулярної фізики. Зокрема, вивчав поведінку газів за різних тисків та температур, залежність температури плавлення від тиску, стисливість рідин. Отримав криві стисливості так званих постійних газів за 200 °C і тиску 3000 атм. При цьому виявив, що за високого тиску поведінка газів відхиляється від закону Бойля — Маріотта[5].
На його честь названо позасистемну одиницю концентрації частинок — амага.
Набір ізотерм флюїду в координатах PV—P, де P — тиск, V — об'єм, отримав назву діаграми Амага[6][7][8]. Відхилення експериментально знайдених ізотерм реального газу від горизонтальних прямих на діаграмі Амага дозволяє наочно судити про відхилення властивостей реального газу від поведінки ідеального газу.
-
Діаграма Амага реального газу
- «Sur la compressibilité d. gaz» надруковано в «Ann. d. chim. et d. physique» за 1880—1883 р. у № 19, 22 і 28
- ↑ Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
- ↑ Encyclopédie [personnage]: Amagat. Éditions Larousse. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Les membres du passé dont le nom commence par A [Архівовано 2024-06-24 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Amagat; Emile Hilaire (1841—1915)[недоступне посилання](англ.)
- ↑ а б Храмов Ю. А. Амага Эмиль // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 13. — 400 с. — 200 000 екз.
- ↑ Латыпов Р. Ш., Шарафиев Р. Г., Техническая термодинамика, 1998, с. 77.
- ↑ Полторак О. М., Лекции по химической термодинамике, 1971, с. 98.
- ↑ Акопян А. А., Химическая термодинамика, 1963, с. 481.
- Акопян А. А. Химическая термодинамика. — М. : Высшая школа, 1963. — 527 с.
- Латыпов Р. Ш., Шарафиев Р. Г. Техническая термодинамика и энерготехнология химических производств. — М. : Энергоатомиздат, 1998. — 344 с. — ISBN 5-283-03178-0.[недоступне посилання з 01.02.2019]
- Полторак О. М. Лекции по химической термодинамике. — М. : Высшая школа, 1971. — 256 с.
- Амага, Эмиль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)