Егеон

Егео́н, Егейо́н (дав.-гр. Αἰγαίων — «хвильовик» або «господар хвиль») — морське божество (зокрема бог морських штормів) в міфології греків — іонійців^[1][2], син Урана й Геї, за іншою версією — Понта і Геї^[3]. За архаїчною версією — батько іонійського героя Тесея^[4].

За Гесіодом, Уран заховав новонародженого Егеона в лоні Геї (Землі) разом з його братами. За порадою Геї Зевс залучив Егеона та його братів до боротьби з титанами, а згодом доручив їм стерегти титанів, яких скинув до Аїду. За іншим міфом Егеон, якого покликала Тетія, врятував Зевса, коли того намагалися зв'язати Гера, Афіна й Посейдон^[5].

За прізвиськом Егеона могло отримати свою назву Егейське море (хоча, цілком можливо, його назва походить напряму від слова дав.-гр. αἶγες — «хвилі»).

З часом Егеон поступився роллю головного морського божества греків (а відтак — і «справжнього» батька Тесея) Посейдону, який до того був богом землетрусів, а «земним» батьком Тесея, на честь якого, нібито, назвали Егейське море, — «став» афінський цар Егей^[4]. Егеона натомість зображали як сторукого незграбного велетня, що мав 50 голів, відомого ще під іменем Бріарея^[6].

Егеона вважали також гігантом, що жив під Етною^[7]. Овідій, втім, за давньою традицією називав Егеона морським божеством^[2].

Вчені новіших часів припускали, що ім'я Егеон мав пірат, який мешкав на острові Ега ��іля Евбеї.

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.