Дуби братів Місулів
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дуби братів Місулів | |
|---|---|
 | |
| Статус: | ботанічна пам'ятка природи |
| Заснування: | 1944 |
| У віданні: | гр. Галина Карпівна Бобівник |
| Географічні координати: | 49°33′58″ пн. ш. 25°39′25″ сх. д. / 49.56611° пн. ш. 25.65694° сх. д. |
| Вид: | дуб черешчатий |
| Площа: | 0,04 → 0,0242[1] га. |
| Вік: | 300 р. |
| Діаметр: | 100 і 90 см |
| Розташування: |  Україна,Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці |
| |
Дуби братів Місулів — вікові дерева, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні.
Зростають у селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області, в межах хутора Гаї Чумакові на вулиці Братів Місулів.[2]
Оголошені об'єктом природно-заповідного фонду рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994. Перебувають у віданні громадянки Галини Карпівни Бобівник.
Площа — 0,0242 га[1].
Під охороною — два дуби віком близько 300 р. та діаметром 100 і 90 см, цінні в історичному, науково-пізнавальному й естетичному значеннях. Розгалуження гілок починається на висоті 3-4 м. Зростають на відкритому місці на віддалі 6 м один від одного.
-
Вигляд на дуби з півдня -
Вигляд на дуби з півдня -
Вигляд на дуби з півночі -
Стовбур одного з дубів -
Крона одного з дубів -
Крона одного з дубів
- ↑ а б Рішення № 427 четвертої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 30 листопада 2016 року.
- ↑ Брати Мисули – герої свого часу [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Байківці і байківчани. Гаї Чумакові: кроки зростання / Подільське слово №25 (5077). П’ятниця, 20 червня 2014 року, стор. 9
- Бай І. Дуби братів Місулів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 538. — ISBN 966-528-197-6.
- Реєстр природно-заповідного фонду Тернопільського району[недоступне посилання з квітня 2019] // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- Перелік об'єктів природно-заповідного фонду України [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.]
