Перейти до вмісту

Дубинін Владлен Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дубинін Владлен Костянтинович
Народження25 грудня 1931(1931-12-25)
Запоріжжя, Українська СРР, СРСР
Смерть17 жовтня 2020(2020-10-17) (88 років)
 Запоріжжя, Україна
Країна СРСР
 Україна
НавчанняХарківський художній інститут (1961)
Діяльністьскульптор, художник
ВчительБесєдін Сергій Фотійович, Карась Йосип Ілліч, Любимський Олександр Павлович і Сизиков Валентин Васильович
Відомі учніСоболь Микола Сергійович
ЧленСпілка радянських художників України
У шлюбі зНизова Емілія Миколаївна

Владлен Костянтинович Дуби́нін (25 грудня 1931, Запоріжжя17 жовтня 2020, Запоріжжя) — український скульптор і художник; член Спілки радянських художників України з 1965 року. Чоловік скульпторки Емілії Низової.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1931 року в місті Запоріжжі (нині Україна). Протягом 1953—1961 років навчався на живописному факультеті Харківського художнього інституту, де його викладачами були зокрема Сергій Бесєдін, Йосип Карась, Олександр Любимський, Валентин Сизиков. Дипломна робота — картина «Доменщики» (олія, керівник Сергій Бесєдін).

Упродовж 1961—2004 років працював на Запорізькому художньо-виробничому комбінаті. Жив у Запоріжжі, в будинку на Соборному проспекті, № 58, квартира № 24[1].

Помер 17 жовтня 2020 року[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкової і монументальної скульптури, книжкової графіки. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Люди в шинелях» (1959—1963, гіпс);
  • «Народ звільнюється» (1961, у співавторстві з Емілією Низовою);
  • «Єдність» (1961);
  • «Знову програв» (1963);
  • «Максим Кривоніс» (1964);
  • «Тарас Шевченко і Микола Чернишевський» (1964, гіпс; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Максим Залізняк і Іван Гонта» (1964, Національний музей Тараса Шевченка);
  • «На фронтових шляхах» (1965, гіпс тонований; у співавторстві з Емілією Низовою; Музей історії Корсунь-Шевченківської битви);
  • «Сталевар» (1967, скло, бетон; співавторстві з Емілією Низовою);
  • «Петро Шмідт» (1970);
  • «Мати-Батьківщина» (1975, Запоріжжя);
  • «Металургам “Запоріжсталі”. 1941–43» (1976).
погруддя
  • Тараса Шевченка у місті Марганці (1996);
  • кавалера трьох орденів Слави Семена Демченка (2006);
пам'ятники
Пам'ятник чекістам-героям німецько-радянської війни.
  • «Братання» (1967);
  • «Запорозькі козаки в дозорі» (1968, бронза);
  • авіаконструктору Олександру Івченку у Запоріжжі (1969, граніт);
  • чекістам-героям німецько-радянської війни у Запоріжжі (1970, граніт);
  • воїнам-інтернаціоналістам, загиблим в Афганістані (1997);
  • почесному громадянину міста Бердянська Миколі Шаульському (2003);
  • Тарасу Шевченку у Запоріжжі (2005).

Виконав ілюстрації до книжок, зокрема:

  • «Весілля в Малинівці. Чудесний край. Голуба фортеця: Комедії» Леоніда Юхвіда (Харків, 1954).
  • «Хліб від зайця» (Запоріжжя, 1962).

Написав картину «Взимку в парку» (1961).

Брав участь у республіканських виставках з 1961 року, всесоюзних — з 1963 року. Персональна виставка відбулася у Запоріжжі у 1977 році.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]