Дорошкевич Олександр Костянтинович

Дорошкевич Олександр Костянтинович
Народився	3 вересня 1896(1896-09-03) Бронниці, Московська губернія, Російська імперія
Помер	1946 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	літературний критик, літературознавець, історик літератури, редактор, літературознавець
Галузь	літературознавство[1], літературна критика[1], історія літератури[1], редагування[1] і subject didacticsd[1]
Alma mater	Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Знання мов	українська[1]
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Роботи у Вікіджерелах

Дорошкевич Олександр Костянтинович, псевдонім — С.Дорош (* 15 (3) вересня 1889(18890903),^[2] Бронниці нині Московська область — † 1 квітня 1946, Київ) — український літературознавець і літературний критик, педагог, автор підручників з історії української літератури. Очільник відділу середньої школи департаменту вищої та середньої освіти Міністерстві народної освіти Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського, співробітник ВУАН. Редактор повного зібрання творів Пантелеймона Куліша у 20-ти томах.

Керівник київської філії Інституту Т. Шевченка. Учень і співробітник академіка Сергія Єфремова.

Жертва московського окупаційного терору.

Брат Бориса Дорошкевича. Родина походила з Борзенського повіту на Гетьманщині.

Дотримуючись спочатку настанов неонародницької школи, Олександр Дорошкевич став згодом на позиції соціологічної школи у літературознавстві, намагаючись застосувати соціологічний метод у своїх працях і погодити його з вимогами наукового досліду. Був автором широко вживаних і багато разів перевиданих підручників з історії української літератури, серед них «Хрестоматія з історії української літератури» (т. І., вип. 1, К., 1918, друге вид. 1920), Хрестоматія «20—40-ві роки в українській літературі» (І — 1922, ІІ — 1924), «Українська література» (1-е вид.: К., 1922, 2-е — 1927, 3-є — 1928), дозволений Наркомосвітою УССР до вжитку по робітничих факультетах, курсах та профшколах «Підручник історії української літератури» (1-5 вид. — 1924—1930). Був також автором праць і статей про методику навчання літературі у школі, між ними «Українська література в школі» (К, 1921), редактором низки нових видань творів українських письменників, в тому числі 3-томового видання творів Тараса Шевченка (ЛІМ, Х., 1933), текст якого був упорядкований за принципами, викладеними Олександром Дорошкевичем у статті «Принципи організацій тексту Шевченкової поезії» (Життя і революція,1932, кн. VI-VII) і яке до видання було конфісковане совєтською владою. За його редакцією і з його статтями вийшли видання творів Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) (1925), Івана Франка (1926), Володимира Самійленка (1926), Марка Вовчка (1928), Пантелеймона Куліша, Ольги Кобилянської та інших.

28 листопада 1929 року Олександр Дорошкевич був обраний головою зборів колективу ВУАН, скликаних з приводу викриття СВУ, і виступав на цих зборах із засудженням цієї «антирадянської контрреволюційної організації». Але ні все те, ні наполегливе застосування ним соціологічного методу в літературознавстві, ні статті про тісні взаємини української з російською літературою, ні навіть виступи проти Сергія Єфремова і СВУ, не врятували професора Олександра Дорошкевича від репресій. В розмовах з друзями визнавав у 1932 році створену в науці внаслідок втручання партії ситуацію нестерпною і задумував навіть покидати працю в Інституті Шевченка. 3годом опинився в ролі цькованого і в середині 30-х років був висланий з України на Урал, для праці в одному з Педагогічних інститутів. Повернувся на Україну в останні роки життя і працював ще трохи в Інституті літератури ім. Шевченка, не беручи вже активної участі в його публікаціях, таких, як «Наукові записки» і «Радянське літературознавство». Помер 1946 року.

Важливіші літературознавчі праці і статті Олександра Дорошкевича:

• Статті в книзі «Іван Котляревський — „Енеїда“», К., 1919
  • «Іван Котляревський»
  • «Місце твору Котляревського серед інших „Енеїд“»
  • «Українська література XVIII ст. та „Енеїда“ Котляревського»
• «Природа в поезії Шевченка» (Шевч. Збірник, К., 1921)
• «Леся Українка»(«Глобус», 1923, № 1)
• «Ідеологічні постаті в українській .літературі після Шевченка» (Ч. Ш., 1923, чч. 4-5 і 6)
• «Критичні замітки про „Преніе Панагіота съ Азимитомъ“» (ЗІФВ, ІІ-ІІІ, 1923)
• «Шевченко — деякі проблеми з шевченкознавства» (Рад. Освіта, 1923, Ч. 3—4)
• «Шевченко в соціалістичному оточенні» (Шевч. з6., І, 1924)
• «З Кулішевого архіву» (Укр., 1924, кн. 4)
• «Шевченеко і петрашевці в 40 рр.» (Шевченко та його доба, з6. ІІ, 1926)
• Нові матеріали про Щоголева (Ж. і Р., 1926, кн. IV)
• «Драгоманов в українській критиці» (Ж. і Р., 1926, кн. ІІ-ІІІ)
• «Куліш на засланні» і «Куліш героєм роману» (у з6. «Пантелеймон Куліш», К., 1927)
• «Куліш і Милорадовичівна» (К, 1927)
• «До питання про вплив Герцена на Шевченка» (з6. Шевченко, І., К, 1928)
• «Листи М. П. Драгоманова до О. М. Пипіна» («За сто літ», кн. ІІІ, 1928)
• «Чернишевський та український літературногромадський рух» (Вісті ВУАН, І928, № 1-3)
• «Етюди з Шевченкознанства» (Х., 1930)
• «Максим Горький та українська література» (Ж. і. Р., 1932, кн. 10).
• «Українська проза Марка Вовчка» (Докторська дисертація, 1943; повторне видання Київ: Видавництво Академії Наук УРСР, 1946)
• Дорошкевич Ол. Українська культура в двох столицях Росії : (іст.-літ. нарис) / Ол. Дорошкевич. — Київ : Укрдержвидав, 1945. — 37 с. [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Дорошкевич О. Методологічна концепція в ”Історії українського письменства” С. Єфремова / Ол. Дорошкевич. – Б. м. : Друк. ім. Фрунзе, 1931?. – 53 с. [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Дорошкевич Ол. Підручник історії української літератури / Ол. Дорошкевич. — Вид. 4-те. – Київ : Книгоспілка, 1929. — 351 с. [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Дорошкевич Ол. Підручник історії української літератури / Ол. Дорошкевич. — Харків ; Київ : Книгоспілка, 1924. — XVI, 364, 1 с. [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Був також редактором збірника статей «Коцюбинський», Т. І (Х.-К., 1931).

Брав участь в літературній дискусії 1925—1928 pp. — проти Хвильового й Зерова, з'ясовуючи свої погляди у статті «Ще слово про Європу» (Ж.. і Р., 1925, кн. V1-VII).

• Г. О. Бандура. Дорошкевич (псевдонім — С.Дорош) Олександр Костянтинович — Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• Купріянов І. Т. Дорошкевич Олександр Костянтинович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1990. — Т. 2 : Д—К. — 576 с. — ISBN 5-88500-014-X.

• Київська вчена корпорація: Будинок вчених, його члени й гості [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.