Деніел Стерн

Деніел Стерн
англ. Daniel Stern
Народився	28 серпня 1957(1957-08-28)[1][2][…] (67 років) Бетесда, Монтґомері, Мериленд, США
Громадянство	США
Діяльність	актор, кінорежисер, сценарист, кіноактор, актор озвучування, телеактор
Alma mater	Bethesda-Chevy Chase High Schoold і HB Studiod
Роки діяльності	1979 — тепер. час
Брати / сестри	David M. Sternd
IMDb	nm0827663
Деніел Стерн у Вікісховищі

Де́ніел Дже́йкоб Стерн (нар. 28 серпня 1957, Бетесда, Меріленд, США) — американський актор, художник, режисер, комік та сценарист. Найбільше він відомий своїми ролями Марва Мерчінса у фільмах «Сам удома» (1990) та «Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку» (1992), Філа Берквіста у «Міських ловеласах» (1991) та «Міські ловеласи 2: Легенда про золото Керлі» (1994), а також озвученням дорослого Кевіна Арнольда в серіалі «Дивовижні роки» та персонажа Ділберта в однойменному анімаційному серіалі. Серед інших відомих фільмів за його участю — «Втеча» (1979), «Зоряний пил» (1980), «Закусочна» (1982), «Синій грім» (1983), «Ханна та її сестри» (1986), «Війна в Мілагро» (1988), «Купе де Віль» (1990) та «Дуже погані речі» (1998). Як режисер він дебютував у кіно з фільмом «Новачок року» (1993).

Стерн народився в місті Бетесда, штат Меріленд, у сім'ї Синтії та Леонарда Стернів. Його батько працював соціальним працівником, а мати керувала дитячим садком. Стерн має єврейське походження. Його брат — телевізійний сценарист Девід М. Стерн. Під час навчання в середній школі Bethesda-Chevy Chase він брав участь у кількох театральних постановках, де зіграв Чака Бакстера у виставі «Обіцянки, обіцянки» та Тев'є у «Скрипалі на даху».

Стерн подав заявку на посаду світлотехніка на Шекспірівському фестивалі у Вашингтоні, округ Колумбія, але отримав роль статиста в постановці «Приборкання норовливої» з Гленн Клоуз у головній ролі. Він залишив школу на останньому курсі та переїхав до Нью-Йорка. Після того як відвідував уроки акторської майстерності в HB Studio у Остіна Пендлтона та Герберта Бергхофа, Стерн почав свою кар'єру в театральних постановках поза Бродвеєм і на самому Бродвеї, зокрема в п'єсі «Справжній Захід» із Гарі Сінізом та «Як я отримав цю історію» в театрі Second Stage разом із Бобом Гантоном. Він виступав у численних постановках у Public Theater, Ensemble Studio Theater, Cherry Lane Theater та Manhattan Theater Club.

У 1979 році Стерн дебютував у кіно, зігравши роль Сіріла у фільмі «Відрив». Наступного року він зіграв студента, який піддавав сумніву доведення персонажа Джилл Клейбург у фільмі «Зараз моя черга».^[4] У 1983 році Стерн виконав роль новачка-спостерігача Річарда Лімангуда в трилері «Синій грім». Також він з'явився в ролі мисливця на чудовиськ у фільмі жахів «C.H.U.D.» (1984). Проривною для Стерна стала роль Лоуренса «Шреві» Шрайбера у фільмі Баррі Левінсона «Закусочна». Він також з'явився у двох фільмах Вуді Аллена — «Спогади про зоряний пил» та «Ханна та її сестри».

Стерн зіграв багато комедійних ролей, серед яких Філ Берквіст у фільмах «Круті хлопці» та «Круті хлопці 2: Легенда про золото Керлі», а також Мерв, один із грабіжників у перших двох частинах «Сам удома» разом із Джо Пеше. Проте він відмовився повертатися до ролі в четвертій частині, вважаючи сценарій образливим для оригінального фільму. Стерн також зіграв Макса в комедії «Покинуті напризволяще». Його голосом звучить розповідь у серіалі «Чудові роки», де він озвучує дорослого Кевіна Арнольда, що згадує своє дитинство. Стерн і головний актор серіалу Фред Севедж також працювали разом у фільмі «Маленькі монстри», де Стерн зіграв батька персонажа Севеджа. Наприкінці 1990-х Стерн зіграв більш серйозну роль у чорній комедії «Дуже погані справи» з Крістіаном Слейтером, Камерон Діаз і Джоном Фавро. Він також озвучив головного персонажа в анімаційному серіалі «Ділберт», заснованому на коміксі Скотта Адамса.

Стерн режисував кілька епізодів «Чудових років», а також кінофільм «Новачок року» (1993) і нещодавно — два епізоди серіалу «Манхеттен».

Він створив, написав сценарій і зіграв головну роль у телешоу CBS «Денні». Також він написав хіт поза Бродвеєм — п’єсу «Весілля Барбри», яку поставили The Dodgers та Manhattan Theater Club, де головні ролі виконали Джон Пенков і Джулі Вайт. П’єса йшла шість місяців, а Стерн також зіграв у ній у театрі Гері Маршалла «Фалькон».

Спочатку Стерну запропонували роль Дейла Гріббла в «Царині гори», але його замінили на Джонні Хардвіка через розбіжності щодо зарплати.^[5][6] Він також знявся у фільмі «Гра закінчена, чоловіче!» (2018) і в серіалі Hulu «Шрилл» у ролі батька головної героїні у виконанні Ейді Брайант.

Стерн працює як художник, спеціалізуючись на бронзових скульптурах. Він створював скульптури для громадських мистецьких проектів у Сан-Дієго, Пасадені, Пальм-Дезерт, Темпл-Сіті, Монровії та Агора-Хіллз. Наразі він є художником-резидентом у Центрі мистецтв Студія Ченел Айлендс у Камаріло. Крім того, він виконав багато приватних замовлень, брав участь у галерейних виставках та мистецьких ярмарках. У 1980 році він одружився з акторкою Лаурою Маттос, і у них троє дітей: син, каліфорнійський сенатор Генрі, та доньки Елла і Софі.

• Деніел Стерн на сайті IMDb (англ.) (англ.)
• https://www.youtube.com/@DanielSternofficial