Граф Монте-Крісто (фільм, 2024)
Граф Монте-Крісто | |
|---|---|
| фр. Le Comte de Monte-Cristo | |
 | |
| Жанри | драма, пригоди, романтика |
| Режисери | Матьє Делапорт Александр де Ла Пательєр |
| Продюсер | Дімітрі Рассам |
| Сценаристи | Матьє Делапорт Александр де Ла Пательєр |
| На основі | Граф Монте-Крісто Александра Дюма |
| У головних ролях | П'єр Ніне Бастьєн Буйон Анаїс Демустьє Анамарія Вартоломей Лоран Лафітт |
| Оператор | Ніколас Болдук |
| Композитор | Жером Реботьє |
| Монтаж | Селія Лафітедюпон |
| Кінокомпанія | Chapter 2 Pathé M6 Films Fargo Films Logical Content Ventures Umedia |
| Дистриб'ютори |  Pathé Green Light Films |
| Тривалість | 173 хв |
| Мова | французька італійська англійська румунська |
| Локалізація | дубляж |
| Країна |  Франція |
| Рік | 2024 |
| Дата виходу | 28 червня 2024 5 вересня 2024 |
| Кошторис | €42,9 млн |
| Касові збори | $70,4 млн |
| IMDb | ID 26446278 |
| Рейтинг | 12+ IMDb:   |
 Граф Монте-Крісто у Вікіцитатах | |
«Граф Монте-Крісто» (фр. Le Comte de Monte-Cristo) — французький пригодницький драматичний фільм 2024 року, створений на основі роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто» 1844 року. Авторами сценарію та режисерами фільму стали Матьє Делапорт і Александр де Ла Пательєр. Роль Едмона Дантеса виконав П'єр Ніне.
Юний Едмон Дантес планує невдовзі стати капітаном корабля та одружитися зі своєю коханою Мерседес. На жаль, не всі бажають йому щастя. Хлопця несправедливо та необґрунтовано звинувачують у зраді. Едмон опиняється у замку Іф на віддаленому острові. Єдиним його співрозмовником впродовж довгих років є абат Фаріа. Абат розповідає йому, де заховані скарби тамплієрів. Після втечі ці скарби допоможуть організувати гідну помсту тим, хто запроторив Едмона у в'язницю.
Світова прем'єра фільму відбулася в рамках позаконкурсної програми Каннського кінофестивалю 2024 року 22 травня 2024 року. Французький прокат фільму розпочався 28 червня 2024 року, дистриб'ютором виступила компанія Pathé.
У 1815 році матрос Едмон Дантес служить на кораблі, що натрапляє в Середземному морі на уламки судна. Матрос, усупереч наказу капітана Данґлара, рятує жінку Анжель, яка має листа від Наполеона, що перебуває у вигнанні. Капітан Данґлар відбирає в неї листа, а прибувши до Марселя, доповідає про непокору Едмона судновласнику Моррелю. Попри очікування капітана, Моррель звільняє Данґлара за аморальний вчинок, а Едмона призначає капітаном замість нього. Лист Наполеона лишається в Біблії Едмона.
Едмон повертається додому, в Марсель, щоб поділитися новиною зі своєю нареченою Мерседес Еррерою та її двоюрідним братом Фернаном де Морсером. Фернан закоханий у Мерседес, але погоджується бути хресним батьком. У день весілля Едмона зненацька заарештовують і звинувачують у тому, що він прихильник Наполеона: в його Біблії знайшли листа. Едмон наполягає на своїй невинності, тому Вільфор думає звільнити його. Однак з'ясовується, що Едмон знає Анжель (вона сестра Вільфора). Це спонукає Вільфора до побоювань, що новопризначений капітан може викрити його зв'язок з Наполеоном.
Вільфор вступає в змову з Данґларом і Фернаном, щоб ув'язнити Едмона та приховати свою зраду. Анжель вимагає звільнення Едмона і погрожує викрити роман Вільфора з дружиною Данґлара. Щоб змусити її замовкнути, Вільфор доручає Данґлару задушити Анжель. Едмона ж ув'язнюють у замку Іф на острові посеред моря, в одиночній камері.
Одного разу в його камеру пробиває лаз інший в'язень, абат Фаріа. Вони домовляються разом робити підкоп, щоб утекти з замку. Протягом восьми років Фаріа навчає Едмона мовам, науці та культурі. Він розповідає також про величезний скарб тамплієрів, схований на острові Монте-Крісто. Абат — єдиний, хто знає цю таємницю. Він не сподівається дожити до звільнення, але вірить, що Едмон гідно скористається багатством. Та стається обвал і Фаріа гине. Едмон розуміє, що може втекти іншим шляхом. Він ховає тіло абата в своїй камері, а сам ховається в мішку для трупа, який охоронці викидають у море.
Едмон дістається до берега та повертається до Марселя. За час ув'язнення його батько помер через тугу за сином, а Мерседес вийшла заміж за Фернана та переїхала до Парижа. Вдома більше ніхто не чекає на нього. Тоді Едмон, виконуючи вказівки Фаріа, вирушає на острів Монте-Крісто з метою відшукати скарб. Йому вдається знайти приховане підземелля, на дні якого лежать купи золота.
Через рік Едмон повертається до Парижа, називаючи себе графом Монте-Крісто, і планує помсту. Він переодягається священником і розпитує де Анжель. Виявляється, її не вбили, а продали в бордель. Едмон знаходить Анжель невиліковно хворою. Вона розповідає, що має позашлюбного сина від Вільфора — Андре. Вільфор намагався вбити сина, та Анжель врятувала хлопчика, віддавши його в притулок. Едмон бере Андре під свою опіку, перейменовуючи його на принца Андре Кавальканті, і робить його ключовим гравцем у своїх планах.
Граф організовує низку планів проти своїх ворогів. Він інсценує порятунок сина Фернана, Альберта, заслуживши його довіру. Через Альберта граф заново знайомиться з Данґларом і Вільфором, які не впізнають його. Він також возз'єднується з Мерседес, яка розуміє, що перед нею Едмон. Тим часом Едмон використовує Андре, щоб справити гарне враження на Еженію, доньку Данґлара. Крім того він підмовляє Гейді, яку він викупив на Сході з рабства, спокусити Альберта. Гейді має свій мотив помститися Фернану за те, що через нього вона потрапила в неволю.
Поширюючи через газети новини про викрадення флоту Данґлара, що спричинило крах його акцій, Едмон продовжує помсту. Данґлар змушений позичити гроші у графа Монте-Крісто, і лишає свої активи як заставу. Коли викривається неправдивість новин, відбувається суд. Данґлар намагається стягнути з газети гроші. Тоді граф Монте-Крісто залучає Андре, який доводить, що є позашлюбним сином Вільфора, який уникнув смерті. Принижений Вільфор покидає суд, а Данґлар, у якого не лишилося грошей, тікає з Парижа.
Після суду Андре, прагнучи помститися справжньому батькові, вбиває Вільфора, але сам гине під час утечі від правоохоронців. Гейді, спустошена смертю Андре, звинувачує в цьому графа Монте-Крісто. Той вимагає, щоб Гейді зізналася як Вільфор зрадив її батька Алі-пашу з Яніни. Розлючений цим Альберт викликає графа на дуель.
Мерседес благає графа зберегти життя Альберту. Едмон погоджується пощадити Альберта, після чого заохочує його та Гейді шукати щастя разом. Мерседес покидає Фернана, який прагне вбити Едмона, але програє дуель. Граф відмовляється добити Фернана.
Завершивши помсту, Едмон проте більше не знаходить собі місця на батьківщині. Він покидає свій маєток і вирушає у подорож із Гейді. В останньому листі до Мерседес він пише: «Уся людська мудрість міститься в цих двох словах: „Чекай і сподівайся“».
| Актор | Роль |
|---|---|
| П'єр Ніне | Едмон Дантес |
| Бастьєн Буйон | Фернан де Морсер |
| Анаїс Демустьє | Мерседес Еррера |
| Анамарія Вартоломей | Гейді |
| Амайя Дюсельє | молода Гейді |
| Лоран Лафітт | Жерар де Вільфор |
| П'єрфранческо Фавіно | Аббат Фаріа |
| Патрік Мілле | Данґлар |
| Вассілі Шнайдер | Альберт де Морсер |
| Жюльєн де Сейнт Джин | Андреа |
| Марі Нарбонне | Еженія Данґлар |
| Бернард Бланкан | Луї Дантес |
Авторами сценарію і режисерами фільму виступили Матьє Делапорт і Александр де Ла Пательєр. Продюсерами стали компанії Chapter 2 і Pathé Films.У листопаді 2020 року з'явилася інформація про початок роботи над проєктом.[1] Фільм створено за участю кількох виробничих компаній: M6 Films, Fargo Films, Logical Content Ventures та Umedia.
Серед усіх французьких фільмів, випущених у 2024 році, фільм «Граф Монте-Крісто» відзначився найбільшим бюджетом — 42,9 мільйона євро.[2][3] Він зібрав 62,4 мільйона доларів США у світовому прокаті, при цьому кількість глядачів у Франції перевищила 7 мільйонів.
У лютому 2023 року П'єра Ніне обрали на головну роль.[4][5] У липні 2023 року до фільму долучилися актори Анаїс Демустьє, Лоран Лафітт, Анамарія Вартоломей, Бастьєн Буйон, П��трік Мілле, Вассілі Шнайдер і Жюльєн де Сейнт Джин.[6]
Зйомки тривали 76 днів, з 24 липня 2023 року по 21 листопада 2023 року.[7][8] Основна частина зйомок проходила на території Франції: у регіонах Париж, Окситанія та Прованс-Альпи-Лазурний берег, зокрема в Замку Іф.[9]
Світова прем'єра фільму відбулася в межах позаконкурсної програми Каннського кінофестивалю 2024 року 22 травня 2024 року[10] та завершилась 12-хвилинною овацією глядачів.[11][12]
Фільм випустив у прокат у французьких кінотеатрах 28 червня 2024 року дистриб'ютор Pathé.[3]
В український прокат фільм «Граф Монте-Крісто» вийшов 5 вересня 2024 року.[13] Едмона Дантеса озвучив український співак Володимир Дантес, Мерседес — Наталка Денисенко.[14] За інформацією дистриб'ютора Green Light Films, в перший вікенд касові збори в Україні склали 5 167 391 грн, а кількість проданих квитків сягнула 27 466.
Згідно з даними Rotten Tomatoes, фільм має 100 % позитивних відгуків критиків на основі 24 рецензій із середньою оцінкою 7,6 бала з 10.[15]
Філ Год в газеті «The Guardian» описав, що темп фільму стрімкий і хоча це дозволяє втиснути події роману в хронометраж, одночасно заважає розкриттю провідних тем: як старих (помста і гординя графа), так і нових (вплив медіа). «Граф Монте-Крісто» реалізується в емоціях персонажів і «шпигунських» сценах у стилі «Місія нездійсненна». Також фізична легкість і врівноваженість П'єра Ніне надають натякають на вразливість графа Монте-Крісто під численними масками, смертельну психологічну рану, що ніколи не загоїться. За його шикарним східним маєтком і бездоганними манерами ховається киплячий вулкан помсти.[16]
Пітер Дебрюдж пояснив у рецензії для журналу «Variety», що багатство, яке дав Дантесу абат Фаріа — це не винагорода за страждання; це випробування, мета якого показати, що розтрощити світ, який завдав кривди, означає знищити самого себе в процесі. Примітно те, як двоє молодих людей представляють альтернативні шляхи, якими могло піти життя графа: Альберт уособлює кохання, тоді як Андре втілює ненависть. І Дантес придушує своє кохання, майже прирікаючи своїх протеже, Гейді та Андре, розділити його ненависть. Фільм охоплює серйозну тему за три години, залишаючи лише кілька нероз'яснених моментів (як-от доля флоту Данґлара).[17]
Альона Шилова на «Суспільному» похвалила, що команда фільму змогла вдало перенести на екран книгу Дюма з усією епічністю та пристрастю. Одним із ключових елементів фільму відзначалася якісна акторська робота. Фільм чітко окреслює всі непрості взаємини героїв і сюжетні перипетії, що відбуваються насичено й динамічно, показуючи шлях Едмона від світлого юнака до затьмареного помстою дорослого чоловіка.[18]
11 вересня 2024 року фільм «Граф Монте-Крісто» увійшов до числа чотирьох кінострічок, номінованих Францією для розгляду на здобуття премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний художній фільм» на 97-й церемонії вручення нагород.[19]
| Рік | Нагорода | Категорія | Отримувач | Результат | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2024 | Кінофестиваль у Кабурі | «Золотий Сван» за найкращий фільм | «Граф Монте-Крісто» | Перемога | [20] |
| Міжнародний кінофестиваль «Фантазія» | «Чорний кінь» за найкращий фільм | Перемога | [21] | ||
| Срібний приз глядацьких симпатій | Перемога | [22] | |||
| Міжнародний кінофестиваль Cinéfest Sudbury | Вибір глядацьких симпатій | Перемога | [23] |
- Граф Монте-Крісто на сайті IMDb (англ.)
- Граф Монте-Крісто (фільм, 2024) на сайті AlloCiné (фр.)
- ↑ Alexandre de la Patellière et Matthieu Delaporte vont revisiter Le comte de Monte-Cristo. Le Film Français (фр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Лемерсьє, Фабіан (26 березня 2024). 298 feature films produced by France in 2023. cineuropa.org (англ.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б Болл, Кетрін (28 червня 2024). « À film exceptionnel, dispositif exceptionnel » : pourquoi « Le Comte de Monte-Cristo » sort un vendredi ?. leparisien.fr (фр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Дуейр, Семюель (10 лютого 2023). “Le Comte de Monte-Cristo” avec Pierre Niney : l’imagination du cinéma français s’est-elle fait la malle ?. telerama.fr (фр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Лабілл, Анук (10 серпня 2023). Pierre Niney in turn dons the costume of the Count of Monte-Cristo, "superhero" version. newsinfrance.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 11 вересня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ The film “The Count of Monte-Cristo” with Pierre Niney has unveiled the rest of its cast, here it is. euro.dayfr.com. 10 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 11 вересня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Будсок, Стефан (28 вересня 2023). EXCLU RTL - "Le Comte de Monte-Cristo" : dans les coulisses du blockbuster français de l'année. www.rtl.fr (фр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Мартін, Чарльз (22 листопада 2023). Le Comte de Monte-Cristo est dans la boîte : le tournage avec Pierre Niney est fini. Premiere.fr (фр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Бургуен, Лея (28 червня 2024). Le Comte de Monte-Cristo : les lieux de tournage du film. en-vols.com (фр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ The Screenings Guide of the 77th Festival de Cannes. festival-cannes.com (англ.). 8 травня 2024. Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Нада Абул Хейр, Ненсі Тартальоне (22 травня 2024). ‘The Count Of Monte-Cristo’ Receives Nearly 12-Minute Ovation At Cannes World Premiere. Deadline (англ.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Д'Алессандро, Ентоні (23 травня 2024). ‘The Count Of Monte-Cristo’ Cast & Filmmakers On Giving French Classic Another Go-Round – Cannes. Deadline (англ.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ KINO-KOЛО (4 вересня 2024). На екрани виходить пригодницька сага «Граф Монте-Крісто». КІНО-КОЛО (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Татаренко, Ірина (8 вересня 2024). Допрем’єрний показ наймасштабнішої екранізації роману «Граф Монте-Крісто». marieclaire.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ The Count of Monte-Cristo (2024) | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Hoad, Phil (28 серпня 2024). The Count of Monte Cristo review – a good-looking gallop through Dumas’ tale of revenge. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ Debruge, Peter (10 червня 2024). ‘The Count of Monte Cristo’ Review: A Splendid Update of the French Classic Feels at Once Timeless and Thrillingly New. Variety (амер.). Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ Шилова, Альона (9 вересня 2024). Помста — це страва, що подається холодною: рецензія на "Графа Монте-Крісто". Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ Кеслассі, Ельза (11 вересня 2024). France’s Oscar Committee Reveals International Feature Shortlist Including ‘Emilia Perez,’ ‘The Count of Monte Cristo’. Вараєті (англ.). Процитовано 29 вересня 2024.
- ↑ Сіродд, Еммануель (27 червня 2024). Le Festival du Film de Cabourg, 38e journées romantiques !. Point de Vue (фр.). Процитовано 29 вересня 2024.
- ↑ Jury awards for the 28th edition of Fantasia. fantasiafestival.com (англ.). 28 липня 2024. Процитовано 29 вересня 2024.
- ↑ The Fantasia International Film Festival announces the audience…. fantasiafestival.com (англ.). 7 серпня 2024. Процитовано 29 вересня 2024.
- ↑ Персонал Sudbury.com (28 вересня 2024). ‘The Count of Monte-Cristo’ big winner at Cinéfest Sudbury. ElliotLakeToday.com (англ.). Процитовано 29 вересня 2024.