Віреон сіроголовий
| Віреон сіроголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vireolanius leucotis (Swainson, 1837) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Malaconotus leucotis Smaragdolanius leucotis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вірео́н сіроголовий[2] (Vireolanius leucotis) — вид горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae). Мешкає в Південній Америці.
Довжина птаха становить 14-15 см, вага 21,5-30 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, горло яскраво-жовте. Нижня частина тіла жовта з оливковим відтінком. Голова сіра з чорними смугами, над очима жовті "брови", під очима чорні плями. Очі жовтувато-зелені, дзьоб міцний, вигнутий, зверху чорнуватий, знизу сизий, лапи сіруваті. Представники номінативного підвиду вирізняються білими плямами на щоках, представники підвиду V. l. mikettae вирізняються рожевуватими лапами.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- V. l. mikettae Hartert, E, 1900 — західна Колумбія (на південь від річки Сан-Хуан[es]) і західний Еквадор (на південь до південно-західного Азуаю);
- V. l. leucotis (Swainson, 1838) — південна Венесуела (Амасонас, Болівар), Гвіана, північна Бразилія (на південь до Амазонки), крайній півдекнь Колумбії, схід Еквадору і північ Перу (на південь до Сан-Мартіна);
- V. l. simplex Berlepsch, 1912 — східне Перу (від Уануко до Аякучо і Куско), Бразилія (на північ до Амазонки, між річками Пурус і Токантінс);
- V. l. bolivianus Berlepsch, 1901 — південний схід Перу (Куско) і північна Болівія.
Сіроголові віреони мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть в кронах вологих рівнинних і гірських тропічних лісів. Зустрічаються парами, на висоті до 2100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1400 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами і гусінню, яких шукають на деревах.
- ↑ BirdLife International (2016). Vireolanius leucotis. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Shrikes, vireos, shrike-babblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |