Перейти до вмісту

Віллем Якоб Лейтен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віллем Якоб Лейтен
Luyten, Willem Jacob
Народився7 березня 1899(1899-03-07)
Семаранг
Помер21 листопада 1994(1994-11-21) (95 років)
Міннеаполіс
Місце проживанняСША
Країна Нідерланди
 США
Діяльністьастроном, викладач університету
Alma materЛейденський університет
Галузьастрономія
ЗакладГарвардський університет[1]
Міннесотський університет
Лікська обсерваторія[1]
Гарвардська обсерваторія[1]
Boyden Observatoryd
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникЕйнар Герцшпрунґ
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
МАС[2]
Національна академія наук США
Відомий завдяки:зоря Лейтена
Нагороди

Віллем Якоб Лейтен (нід. Willem Jacob Luyten; 7 березня 1899 — 21 листопада 1994) — нідерландсько-американський астроном, член Національної АН США.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у місті Семаранг (острів Ява). Освіту здобув в Амстердамському і Лейденському університетах. З 1921 року жив у США. У 1921—1923 рр. працював у Лікській, в 1923—1930 — у Гарвардській обсерваторіях. З 1931 р. — у Міннесотському університеті (у 1937—1975 роках — професор, завідувач кафедрою астрономії, з 1975 року — почесний професор)[3].

Основні наукові праці стосуються зоряної астрономії. Розвинув метод визначення статистичних паралаксів за власними рухами зір і побудував діаграму Герцшпрунга—Рассела для зір в околицях Сонця; здійснив детальне дослідження всіх зір у радіусі 10 парсек навколо Сонця. Визначив середні абсолютні величини, просторові щільності, просторові рухи для різних груп зір — цефеїд, довгоперіодичних змінних, червоних гігантів тощо. У 1927 році почав у Гарвардській обсерваторії обширну програму визначення власних рухів зір південного неба; знайшов близько 100 000 зірок яскравіших 4,5m з великими власними рухами. Шляхом оцінок кольору слабких зір із великими власними рухами відкрив значну частину відомих білих карликів. Організував повторне фотографування північного неба на Паломарському телескопі Шмідта для отримання спостережень другої епохи Паломарського атласу неба; це дає можливість визначати власні рухи багатьох дуже слабких зірок (до 21-ї зоряной величини). Деякі роботи присвячено вивченню руху лінії апсид у спектрально-подвійних зір (1936), візуальним спостереженням змінних зір (1918—1920)[3].

Медаль імені Дж. Вотсона Національної АН США (1965), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1968)[3].

На честь ученого названо:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Guggenheim Fellows database
  2. ↑ NNDB — 2002.
  3. ↑ а б в Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Лейтен Виллем Якоб. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віллем_Якоб_Лейтен&oldid=40075242