Перейти до вмісту

Виставка Дегенеративне мистецтво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Виставка "Дегенеративне мистецтво" була частиною нацистської пропаґанди, яка відбулась у Мюнхені. Її було відкрито 19 липня 1937 року у Гофґартені та зачинено у листопаді того ж року. Паралельно відбувалась "Велика німецька художня виставка"[de], яка розпочалась на день раніше. Наступним чином "Дегенеративне мистецтво" та мистецтво Третього Райху протиставлялось одне одному. Після мюнхенської виставки до 1941 року тривала пересувна виставка під тією ж назвою, яка побувала у дванадцяти містах, хоча деякі експонати було замінено.

Організатором мюнхенської виставки був Адольф Ціґлер, який також відповідав за попередні конфіскації. Комісія Ціґлера відібрала для виставки роботи понад 100 художників з колекцій і музеїв, таких як Музей Вальрафа-Ріхарца в Кельні, Музей Фолькванг в Ессені, Кунстхглле в Гамбурзі, Ландесмузей в Ганновері та Новий відділ Національної галереї в Берліні, які вважалися «дегенеративними», з яких було представлено 600 робіт. Вони представляли засуджені мистецькі стилі експресіонізму, дадаїзму, сюрреалізму та нової речевости. Для того, щоб досягти «хаотичного» ефекту, роботи у виставкових залах навмисно розвішували у невигідному положенні, а стіни прикрашали зневажливими гаслами. Вся виставка була розрахована на пропагандистський ефект. За офіційними даними, виставку «Дегенеративне мистецтво» відвідало 2 009 899 осіб і вона була, навіть якщо ця цифра була перебільшена, однією з найбільш відвідуваних виставок сучасного мистецтва до того часу.[1]

  1. Peter-Klaus Schuster: Nationalsozialismus und „Entartete Kunst“. Die Kunststadt München 1937. Prestel-Verlag, München 1987, S. 99.