Великий Ходачків
село Великий Ходачків | |
---|---|
Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Підгороднянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040390020076994 |
Облікова картка | Великий Ходачків |
Основні дані | |
Засноване | 1758 |
Населення | 1 392 |
Територія | 0.996 км² |
Густота населення | 1397.59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47660 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°29′14″ пн. ш. 25°25′28″ сх. д. / 49.48722° пн. ш. 25.42444° сх. д. |
Відстань до районного центру |
20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгородне, вул Зелена, буд 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Вели́кий Хода́чків — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Великоходачківської сільської ради (до 2020 року). До села приєднано хутори Колисандрівка, Колійова і Хатки. Розташоване неподалік річки Рудка. Через село пролягає залізниця Тернопіль — Рогатин. Населення — 1 394 особи (2003).
Назва "Ходачків" походить від старослов'янського слова "хода", що означає "похід" або "шлях". Це може вказувати на те, що територія села була важливим пунктом на торгових або військових шляхах у минулому.
Перша писемна згадка — 1758 року[1]. В окремих довідниках межі ХІХ — ХХ століть згадується як містечко в Тернопільському повіті[джерело?].
У ХІХ ст. громада Великого Ходачкова користувалася власною печаткою зі складним зображенням: у полі печатки — хата, біля якої стоять селянин з палицею та вояк, озброєний рушницею[2]. Печатка, ймовірно, відтворює переказ про заснування поселення на місці корчми, розташованої на роздоріжжі (цей переказ, між іншим, наведено у відомій праці Анджея Куропатницького «Географія Галичини» 1786 р.).
Станом на 1897 р. власником Великого Ходачкова був дідич Генрик Шеліський. Населення містечка[джерело?] становило 2130 мешканців. Діяла читальня українського товариства «Просвіта», а також поштове відділення.
15 квітня 1944 року нацисти вбили 365 мирних жителів, майже повністю спалили село, з 710 хат уціліло близько 30[1].
У 1944—1946 роках із Польщі переселено у Великий Ходачків 210 українських сімей[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1302 особи, з яких 599 чоловіків та 703 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1367 осіб[4].
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,71 % |
російська | 0,22 % |
білоруська | 0,07 % |
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1888; мурована)
- костел Матері Божої Утішительки і святого Йосифа Улюбленця (1880)
- пам'ятник о. Тимотеєві Бордуляку (1991; скульптор Роман Вільгушинський; архітектор Б. Гаврилюк)
- Відкривається Кімната-музей Т. Бордуляка
- могила з пам'ятником (білий мармур) письменника отця Тимотея Бордуляка
- пам'ятник Героям Небесної Сотні
- братська могила жертвам нацистського злочину 15 квітня 1944
- погруддя Героя Радянського Союзу В. Чалдаєва (1980) - демонтовано.
- меморіальна дошка з барельєфом (1988; скульптор М. Невеселий).
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, «Будмонтажмеханізація», СМПК-2.
Є кімната-музей Тимотея Бордуляка.
- єпископ Єронім Стройновський (1752—1815) — правознавець, економіст, державний і релігійний діяч, віленський латинський єпископ (1814—1815), ректор Віленського університету[6].
- інженери І. Баюс, С. Кріль, Д. Старущак,
- винахідник-раціоналізатор І. Гавришко,
- полковник І. Гавришко,
- кандидат економічних наук М. Хопчан.
Проживав (1905—1936), помер та похований письменник о. Тимотей Бордуляк.
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
-
Дзвіниця церкви Покрови Пресвятої Богородиці
-
Нова церква
-
Сільський пейзаж
-
Символічна могила Борцям за волю України
-
Автобусна зупинка
-
Пам'ятний знак в честь Небесної сотні
- ↑ а б в Антошків, Гаврильцьо, с. 239.
- ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Ф. 180. — Оп. 1. — Спр. 24. — Арк. 88 зв.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Chodaczków 1.) wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 604. (пол.)
- Антошків М., Гаврильцьо І. Великий Ходачків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 239. — ISBN 966-528-197-6.
- Пустиннікова І. Вісімдесят три святині Тернопілля. — К. : Грані-Т, 2010. — С. 66-67.
- Chodaczków, 1.) wielki (z Kalasantówką), wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 604. (пол.)
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
На Козівщині відкрили кімнату-музей о.Бордуляка на YouTube // ТТБ, 21 березня 2016. |
- http://www.castles.com.ua/chodaczkow.html [Архівовано 5 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- http://ua.vlasenko.net/velykyi_khodachkiv/index.html [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/wel-hodachkiv1.php [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |