Перейти до вмісту

Ваншенкін Костянтин Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ваншенкін Костянтин Якович
Народився17 грудня 1925(1925-12-17)[1][2]
Москва, СРСР[1]
Помер15 грудня 2012(2012-12-15) (86 років)
Москва, Росія
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьпоет, письменник, поет-пісняр, автор пісень, мемуарист, есеїст, прозаїк
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Мова творівросійська
Жанрвірш, проза, мемуари і есей
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
У шлюбі зГофф Інна Анатоліївна
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Відня» медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Державна премія СРСР

Костянтин Якович Ваншенкін (нар. 17 грудня 1925(19251217), Москва, СРСР — пом. 15 грудня 2012, Москва, РФ) — радянський і російський поет, автор слів до пісні рос. «Я люблю тебя, жизнь» («Я люблю тебе, життя»).

У 1942 році пішов на фронт. Після німецько-радянської війни вступив у Геологорозвідувальний інститут, але потім перевівся в Літературний інститут імені Горького, який закінчив у 1953.

Автор віршів до популярних пісень «Я люблю тебе, життя», «Альоша», «Вальс розставання», «Женька», «Як проводжають пароплави» та інших. Більшість пісень на вірши поета написали композитори Едуард Колмановський та Ян Френкель.

Випустив понад 30 книг, у тому числі кілька збірок автобіографічної прози.

У 2001 році за збірку віршів «Хвилясте скло» був удостоєний Державної премії Російської Федерації і нагороджений Орденом За заслуги перед вітчизною IV ступеня.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]