Вайдаг вогнистий

?

Вайдаг вогнистий

Самець вогнистого вайдага

Самиця вогнистого вайдага

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Ткачикові (Ploceidae)
Підродина:	Ткачичні (Ploceinae)
Рід:	Вайдаг (Euplectes)
Вид:	Вайдаг вогнистий

Біноміальна назва

Euplectes orix
(Linnaeus, 1758)

Синоніми

Emberiza orix Linnaeus, 1758

Посилання

Вікісховище:	Euplectes orix
Віківиди:	Euplectes orix
ITIS:	179634
МСОП:	22719186
NCBI:	229098

Вайда́г вогнистий^[2] (Euplectes orix) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae)^[3]. Мешкає в Африці на південь від екватора.

Таксономія

У 1751 році англійський натураліст Джордж Едвардс включи опис вогнистого вайдага до четвертого тому свої праці «A Natural History of Uncommon Birds» і додав ілюстрацію цього птаха. Він використовував англійську назву "The Grenadier"^[4]. Коли в 1758 році шведський натураліст Карл Лінней випустив десяте видання своєї Systema Naturae, він включив до книги опис вогнистого вайдага, для якого він придумав біномінальну назву Emberiza orix, помістивши вид в рід Вівсянка (Emberiza)^[5]. Пізніше вогнистого вайдага перевели до роду Вайдаг (Euplectes), введеного британським зоологом Вільямом Свенсоном у 1829 році^[6]. Вогнистий вайдаг є типовим видом цього роду.

Опис

Довжина птаха становить 10-14 см. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно червоне або оранжеве, лоб, обличчя, нижня частина грудей і живіт чорні, крила і хвіст коричневі. Верхня частина грудей і нижні покривні пера хвоста червоні. Дзьоб міцний, конічної форми, чорний. У самиць і самців під час сезону розмноження забарвлення переважно коричневе, поцятковане темними смугами, нижня частина тіла світліша. У молодих птахів махові пера мають широкі світлі края.

Поширення і екологія

Вогнисті вайдаги мешкають в Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, Намібії, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці, Лесото і Есватіні, були інтродуковані на Ямайці. Вони живуть на вологих луках, зокрема на заплавних, в очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах і солончаках та на рисових полях. Живляться насінням трав, а також комахами. Вогнистим вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає кілька самиць. Вони гніздяться великими колоніями, які можуть нараховувати до кількох сотень гнізд. Вона мають кулеподібну форму з бічним входом і "дашком" над ним, робляться з очерету і трави, встелюються м'яким рослинним матеріалом, розміщуються серед високої трави або очерету, на висоті до 2 м над землею. В кладці 3 яйця синьо-зеленого або бірюзового кольору, розміром 19×14 мм. Інкубаційний період триває 12-13 днів, пташенята покидають гніздо через 11-15 днів після вилуплення.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Euplectes orix.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.
↑ Edwards, George (1751). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 4. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 178, Plate 178.
↑ Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 177.
↑ Swainson, William John (1829). Zoological illustrations, or, Original figures and descriptions of new, rare, or interesting animals. 2nd series. Т. 1. London: Baldwin, Cradock, and Joy; and W. Wood. Plate 37 text.

Джерела

Dowsett-Lemaire, Françoise & Dowsett, Robert J. (2006) The Birds of Malawi, Tauraco Press & Aves, Liège, Belgium.
Sinclair, Ian & Ryan, Peter (2003) Birds of Africa south of the Sahara, Struik, Cape Town.
Zimmerman, Dale A.; Turner, Donald A. & Pearson, David J. (1999) Birds of Kenya & Northern Tanzania, Christopher Helm, London.
(Southern) Red bishop - Species text in The Atlas of Southern African Birds
Southern Red Bishop - Species text in Weaver Watch.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Euplectes orix.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.

[4] Edwards, George (1751). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 4. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 178, Plate 178.

[5] Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 177.

[6] Swainson, William John (1829). Zoological illustrations, or, Original figures and descriptions of new, rare, or interesting animals. 2nd series. Т. 1. London: Baldwin, Cradock, and Joy; and W. Wood. Plate 37 text.

[1]