Вагн Гольмбоє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вагн Гольмбоє
Основна інформація
Дата народження20 грудня 1909(1909-12-20)[1][2][…]
Місце народженняГорсенс, Данія
Дата смерті1 вересня 1996(1996-09-01)[1][2][…] (86 років)
Місце смертіRamløsed, Грібсков, Столичний регіон, Данія
ГромадянствоКоролівство Данія[4]
Професіїкомпозитор класичної музики, композитор
ОсвітаКоролівська данська консерваторія музикиd
ВчителіFinn Høffdingd
Відомі учніПер Норгорд, Ole Schmidtd і Ib Nørholmd
Жанриопера і симфонія
ЗакладКоролівська данська консерваторія музикиd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Вагн Гюльдинг Гольмбоє (20 грудня 1909(1909грудня20) — 1 вересня 1996) — данський композитор і педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вагн Гольмбоє народився у Горсенсі, Ютландія, у купецькій родині відданих музикантів-аматорів. Обоє батьків грали на піаніно. Його батько заробляв на життя як виробник фарб і лаків у Horsens[5]. Його старшим братом був данський журналіст Кнуд Гольмбоє.

З 14 років Вагн брав уроки гри на скрипці. У 1926 році, у віці 16 років, він почав формальне музичне навчання у Королівській данській консерваторії у Копенгагені за рекомендацією Карла Нільсена. Навчався у Кнуда Єппесена (теорія) та Фінна Хоффдінга (композиція).

Після закінчення навчання у 1929 році він переїхав до Берліна, де на короткий період Ернст Тох став його вчителем[6]. Під час перебування у столиці Німеччини він познайомився з піаністкою та художницею Румунії Метою Мей Граф (1910—2003) із Сібіу/Германнштадта. Вона навчалася у Музичній школі Берліна з 1929 року, одним із її вчителів був Пауль Гіндеміт[7]. Пара одружилася у 1933 році та виїхала з Берліна до Румунії, де вони відвідали маловідомі та віддалені села та вивчали трансільванську народну пісню[8]. Згодом вони переїхали до Данії, оселившись у столиці, Копенгагені, у 1934 році. У той час як його дружина Мета відмовилася від музичної кар'єри, щоб зайнятися образотворчим мистецтвом, зокрема фотографією, Вагн давав приватні уроки музики та почав складати власні композиції у цей період. Багато з ранніх композицій ніколи не виконувалися. Подібно до досліджень, які він уже проводив у Румунії, він продовжив вивчення народної пісні, провів багато польових робіт по всій Данії, включно з Фарерськими островами та Гренландією. Багато композицій явно пов'язані з фольклором, зокрема пісні інуїтів, є результатом цієї діяльності.

З 1941 до 1949 рік він був викладачем у Королівському інституті для сліпих, а з 1950 до 1965 рік викладав у Королівській консерваторії у Копенгагені, у 1955 році його призначили там професором. До цього він також працював музичним критиком у данській щоденній газеті «Politiken» з 1947 до 1955 рік[9].

Серед учнів Вагна Гольмбоє були Пер Норгорд, Іб Нергольм, Бент Лоренцен, Арне Нордхайм, Егіл Говланд й Алан Стаут.

Вагн і його дружина Мета купили ділянку землі на озері Арресо у Рамлезе/Зеландія у 1940 році, де вони створили ферму «Arre Boreale» у 1950-х роках і провели решту свого життя разом там[10]. Вагн Гольмбоє був затятим любителем природи, він жив у сільській місцевості до своєї смерті у 1996 році і протягом багатьох років особисто посадив 3000 дерев на своїй ділянці землі[10].

Музика

[ред. | ред. код]

Гольмбоє створив близько 370 творів, зокрема 13 симфоній, три камерні симфонії, чотири симфонії для струнних, 20 струнних квартетів, численні концерти, одну оперу та пізню серію прелюдій для камерного оркестру, а також багато хорової та іншої музики на додаток до його ранніх творів, які ніколи не отримували опуси. Його останній твір, 21-й струнний квартет, «Quartetto sereno», завершив його учень Пер Норгорд.

Музичні метаморфози тематичних або мотивних фрагментів характеризують більшість його творів між 1950 та 1970 роками; у цьому відношенні його музика схожа на музику, написану Яном Сібеліусом на початку XX століття. Його ранні твори демонструють вплив східноєвропейських композиторів, як-от Бела Барток; у його творчості також видно вплив Ігоря Стравінського, Карла Нільсена та Дмитра Шостаковича.

Основні роботи

[ред. | ред. код]

(М.— Мета число — для Метаморфози. Можна також сказати, що його назвали на честь його дружини, Мети Мей Гольмбо… система числення, створена проф. [11])

  • Симфонії
    • Симфонія № 1, 1935, для камерного оркестру, M. 85
    • Симфонія № 2, 1938–9, М. 107
    • Симфонія № 3, 1941, Sinfonia rustica, M. 126
    • Симфонія № 4, 1941, Sinfonia sacra для хору з оркестром, M. 132
    • Симфонія № 5, 1944, М. 145
    • Симфонія № 6, 1947, М. 155
    • Симфонія № 7, 1950, М. 167
    • Камерна симфонія № 1, 1951, М. 171
    • Симфонія № 8, 1952, Sinfonia boreale, M. 175
    • Sinfonia in memoriam, 1954–5, М. 185
    • Симфонія I для струнних, M. 194
    • Симфонія II для струнних, M. 196
    • Симфонія III для струнних, M. 200
    • Симфонія IV для струнних, М. 215 (Кайрос)
    • Симфонія № 9, 1967–9, М. 235
    • Камерна симфонія № 2, 1968, М. 240
    • Камерна симфонія № 3, 1969–70, М. 246
    • Симфонія № 10, 1970–2, M. 250 (прем'єра Детройтського симфонічного оркестру під керівництвом Сікстена Ерлінга)
    • Симфонія № 11, 1980–1, М. 304
    • Симфонія № 12, 1988, М. 338
    • Симфонія № 13, 1993–4, М. 362
  • Концерти
    • Кілька (близько двадцяти), в тому числі особливо
      • Концерт для труби і камерного оркестру з оркестром, що складається з двох валторн і струнних — написаний в 1948 році, М. 157. Одинадцятий із серії з 13 концертів з камерним оркестром, які спочатку називалися «камерні концерти»
      • Концерт для віолончелі, 1974–9, М. 273
      • Концерт блокфлейти, 1974, М. 275
      • Концерт для флейти № 1, 1975–6, M. 279
      • Концерт для туби, 1976, М. 280
      • Концерт для флейти № 2, 1981–2, M. 307
  • Струнні квартети
    • Двадцять один написаний (за винятком численних ненумерованих студентських робіт)
      • Від № 1, 1948–9, М. 159 до № 20, 1985, М. 322 (це останній із чотирьох творів, що представляють час доби) (також двадцять перший, Quartetto sereno, завершений Пером Норгордом)
  • Деякі інші роботи
    • Notturno для духового квінтету, 1940, М. 118
    • Мідні квінтети № 1, 1961–2, М. 212, і № 2, 1978, М. 293
    • Реквієм для Ніцше для тенора, баритона, хору та оркестру, 1963–4, M. 219
    • Симфонічні метаморфози для оркестру — *** Епітафія, 1956, M. 189 (прем'єра симфонічного оркестру BBC)
      • Моноліт, 1960, М. 207
      • Епілог, 1961–2, М. 213
      • Tempo variabile (мінлива погода,) 1971–2, M.254
    • Дві сонати для гітари, ор. 141–2
    • П'ять інтермецці для гітари, ор. 149

Комерційні записи його симфоній Овеном Арвелом Г'юзом все ще доступні, як і записи його струнних квартетів, камерних концертів та деяких інших творів. Його хорову чи духову музику чи його духовий Notturno з 1940 року можна виконувати частіше, ніж його твори для повного чи камерного оркестру.

Існують приватні касети з виконанням музики Гольмбоє; їх створили, серед інших, Микола Малько та Фріц Малер[12].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Holmboe wrote several books, including Danish Street Cries: A Study of Their Musical Structure and a Complete Edition of Tunes with Words Collected before 1960, translated by Anne Lockhart for Kragen, ISBN 87-980636-9-3, опублікований у 1988 році.
  • Another is Experiencing Music. An English translation of this by Professor Paul Rapoport, formerly of McMaster University, опублікований Toccata Press in 1991 has ISBN 0-907689-16-7 in its paperback release.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Nationalencyklopedin — 1999.
  4. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  5. ↑ Barnett.
  6. ↑ Rapoport, 2001.
  7. ↑ Anon., 2018a.
  8. ↑ Barnett, n.d.
  9. ↑ Anon., 2018b.
  10. ↑ а б Anon., n.d.
  11. ↑ Rapoport, 1996.
  12. ↑ See OCLC 74977231 for information about a digital master of Fritz Mahler's recording of Holmboe's 7th symphony, and Svensk Mediedatabas(швед.) for information on the 1951 broadcast (as rebroadcast over Swedish Radio P2) of Malko's premiere performance of the same work.

Література

[ред. | ред. код]
  • Anon. 2018a. «Meta May Holmboe f. Graf: Rumænsk/Dansk billedkunstner og pianist». gravsted.dk (accessed 4 May 2018).
  • Anon. 2018b. «Vagn Gylding Holmboe: Dansk komponist, musikpædagog og -kritiker». gravsted.dk (accessed 4 May 2018).
  • Anon. n.d. «Vagn Holmboe: Composer, 1909—1996». Dacapo Records website (accessed 4 May 2018).
  • Barnett, Rob. n.d. «Vagn Holmboe: A Compact Biography and Survey of the BIS Recordings of the Symphonies». Music Web International: Classical Music on the Web (accessed 4 May 2018).
  • Holmboe, Vagn. 1991. Testimonial letter for Holger Arden, dated 5 September. www.arden.no website (accessed 4 May 2018).
  • Rapoport, Paul. 1996. The Compositions of Vagn Holmboe. Copenhagen: Edition Wilhelm Hansen. ISBN 87-598-0813-6.
  • Rapoport, Paul. 2001. Holmboe, Vagn (Gylding). The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вагн_Гольмбоє&oldid=43068175