Перейти до вмісту

Білецька Неоніла Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неоніла Білецька
Інші іменаНеоніла Бугайова, Білецька-Бугайова
Народилася27 жовтня 1938(1938-10-27) (86 років)
м. Знам'янка, Кіровоградська область, УРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьакторка
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
У шлюбі зБугайов Володимир Феодосійович
IMDbID 10813380
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСРНародний артист УРСР
Премія в номінації «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва»

Неоніла Миколаївна Білецька (нар. 27 жовтня 1938, м. Знам'янка, Кіровоградська обл., СРСР) — радянська і українська акторка театру, кіно та телебачення. Народна артистка УРСР (1978). Провідна акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (з 1979).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась 27 жовтня 1938 року у Знам'янці. Представниця великої акторської династії Білецьких-Носсер (бабуся, батьки, сестра, діти, онуки та чоловік, що з ним відсвяткувала золоте весілля).

Уперше вийшла на сцену театру імені Марка Кропивницького в Кіровограді 7-річною дівчинкою з лялькою без руки і промовила свою найпершу акторську фразу: «У неї німець ручку відірвав»…[1]

У 1965 році закінчила ДІТМ (нині Російський університет театрального мистецтва), курс Ольги Андровської. В театрі працює з 1957 року. Свій творчий шлях починала в Драматичному театрі імені Кірова в місті Жданов (нині Маріуполь), потім була запрошена до Донецького українського музично-драматичного театру імені Артема.

У 1971 році стала Заслуженою артисткою УРСР[2].

У 1978 році присвоєно звання Народної артистки УРСР.

З 1979 року працює в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.

У 2003 році — лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» у номінації «Найкраще виконання жіночої ролі» за роль Місс Клакетт у виставі «Глядачі на виставу не допускаються!».

Чоловік — заслужений артист УРСР Володимир Бугайов (1933—2022). Онук — актор Павло Алдошин (нар. 1987)[3].

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
Київський драматичний театр «Браво»

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Людмила Яновська. Коли у театри ходитиме уряд. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  2. Постанова Президії Верховної Ради УРСР від 25.08.1971 № 146 «Про присвоєння почесного звання заслуженого артиста Української РСР» // Відомості Верховної Ради Української РСР. — Том 30. — Київ – 1971. — с.236.
  3. Неоніла Білецька: «Не боюся навіть потворних і божевільних героїнь»

Посилання

[ред. | ред. код]