Перейти до вмісту

Бучневич Василь Євстафійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бучневич Василь Остапович
Народився10 (22) липня 1860(1860-07-22)
с. Деребчине, Ямпільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер11 квітня 1928(1928-04-11) (67 років)
Полтава, УРСР
Громадянство Російська імперія  УНР СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Місце проживанняПолтава
Діяльністьархеолог і краєзнавець

Бучневич Василь Остапович (Євстафієвич) (нар. 10 (22) липня 1860(18600722), Деребчине, Ямпільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія[1] — 11 квітня 1928, Полтава, УСРР) — український археолог і краєзнавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селі Деребчине (нині Шаргородського району Вінницької області), в родині капітана Орловського полку.

Від 1865 року мешкав у Полтаві та до 1881 року навчався у Полтавській гімназії, але не закінчив її.

Від 1885 року працював помічником секретаря Повітового з’їзду мирових суддів у Ромнах, від 1886 року виконував обов'язки судового пристава. Від 1890 року працював чиновником канцелярії Полтавського губернського правління. Від 1892 року був помічником пристава, потім секретарем Полтавського поліційної управи. У 1896–97 роках — член Губернської переписної комісії, у 1904–1919 роках — судовий пристав Полтавського окружного суду.

Був членом Полтавської губернської вченої архівної комісії.

За часів радянської влади працював діловодом юридичної консультації у Полтаві.

Краєзнавча діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджував пам’ятки старовини Полтавщини. Співпрацював з журналом «Кіевская старина» та полтавськими часописами, у яких опублікував значну кількість описів історичних місцевостей, населених пунктів та археологічних пам’яток.

Один із перших дослідників історії Гадяча за к��зацьких часів. На шпальтах часопису «Кіевская старина» він помістив замітку «Гетманский город» [2], в якій розповів про основні події, пов’язані з історією міста у XVII–XVIII століттях. Публікація була відповіддю на повідомлення М. Бакая «Любопытный сборник документов в Гадяче», де автор, описуючи козацький архів, майже з��всім нічого не сказав про історію міста.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]
  • Гетманский город (Гадяч) // Кіевская старина. — 1885, № 11. — С. 578–580.
  • Село Жуки Полтавского уезда. — П., 1916.
  • Полтавские подземелья (мины) // Полтав. губ. вҍдомости. — Полтава, 1891. — № 53-55. — 20 июля. — С. 2.
  • Записки о Полтаве и ее памятниках. — П., 1882, 1902.
  • Полтава и ее историческое прошлое. — П., 1890.
  • Заштатный город Глинск (Роменского уезда) // Полтавскіе епархіальные вҍдомости. — 1889. — № 18.
  • Местечко Константинов (Роменского уезда) // Полтавскіе епархіальные вҍдомости. — 1889. — № 3.
  • Местечко Решетиловка (Полтавского уезда) // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. — Полтава, 1917. — Вып. 16.
  • Несколько слов о домике Котляревского в г. Полтаве // Кіевская старина. — 1884. №. 10.
  • Сведения о колоколе Кизикермене в полтавском Успенском кафедральном соборе. — Полтава, 1883. — 11 с.
  • Колокол «Кизикермен» // Кіевская Старина. 1886. № 16. — С. 747-749.
  • Замечательные села и местечки в Роменском уезде // Полтав. губ. вҍдомости. —1890. — № 23–25.
  • К истории Воскресенской церкви в Полтаве // Полтав. епархіал. вҍдомости. — 1893. — № 8.
  • Пребывание Карла XII в Ромнах // Кіевская старина. — 1904. — № 3.
  • Григорий Савич Сковорода // Голос Юга. — 1919. — № 64.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Білокінь С. І. Довідкова книга з культурної спадщини України: Метабібліографія, зміст біографічних та інших словників тощо. Робочий зошит. — К.: Інститут історії України НАН України, 2009. — С. 145.
  2. Бучневич В. Гетманский город / В. Бучневич // Кіевская старина. — 1885, № 3. — С. 578–580.

Джерела

[ред. | ред. код]