Булах Григорій Іванович

Григорій Іванович Булах
Ім'я при народженні	Григорій Іванович Булах
Народився	10 квітня 1938(1938-04-10) (86 років) село Піски, Лохвицького району, Полтавської області,  Україна
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, перекладач, художник
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], поезія[1], перекладацтво[d][1] і cultural relationsd[1]
Мова творів	українська
Нагороди	Почесна Грамота Президії ВР УРСР

|Ukrcenter= |Діти= |Примітки=

Григо́рій Іва́нович Була́х (нар. 10 квітня 1938, село Піски Лохвицького району Полтавської області) — український поет, перекладач, прозаїк, майстер художнього слова, Народний артист України.

Народився 10 квітня 1938 р. в с. Піски Лохвицького району на Полтавщині. Батько Іван Дмитрович (1911-1981 рр) - залізничник; мати Палажка Гаврилівна (1912-1981 рр) - домогосподарка; дружина Ольга Миколаївна (1949) — педагог, громадянка Словаччини.

Закінчив Пісківську загальноосвітню школу.

З 1956 по 1961 рік навчався у Лохвицькому технікумі харчової промисловості [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] (м. Заводське) за спеціальністю механік.  У цей же час працює слюсарем контрольно-вимірювальної апаратури на Лохвицькому спиртовому заводі (м.Заводське).

З 1961 по 1965 рік навчався на акторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого за спеціальністю актор драми.

1977 рік — Заслужений артист УРСР.

1981 — 1982 рр. вищі курси з питань економіки для керівних кадрів.

З 01.07.1982 року член Національної спілки письменників України.

1988 рік — нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

У 1990—1996 рр. — автор і ведучий програми "Живе слово" на Українському телебаченні.

1994—1998 рр. — член Центрального правління Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

1993 рік — Народний артист України.

1996 рік — керівник творчо - мистецької групи з питань роз'яснення положень проекту Конституції України.

1998 рік — завідувач ідеологічного відділу Партії національно - економічного розвитку України.

1988 рік — нагороджений Орденом "За заслуги" III ступеня.

17 травня 1997 року Григорія Булаха було обрано академіком Української академії оригінальних ідей.

18.12.1997 року зареєстрований кандидатом у народні депутати України по багатомандатному виборчому округу від Партії національно - економічного розвитку України, № 33 у виборочу списку.

26.01.1998 року зареєстрований кандидатом в народні депутати України, одномандатний виборчий округ № 218, м.Київ від Партії національно - економічного розвитку України.

Свій внесок у розвиток української культури, виховання громадянина - патріота Григорій Булах примножував також як заступник голови Правління "Шевченк��вський фонд — XXI століття" при Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка, шеф-редактором всеукраїнської газети "Християнська Україна", головою Свято-Успенської парафії міста Києва.

Багатогранна творчість Григорія Булаха визначальною мірою зросла, розвивається на ґрунті художньої творчості українських митців, набутки яких він натхненно пропагує. Це його сподвижництво в царині художнього слова не раз високо поціновували видатні українські письменники га критики.^[2]

Академік Іван Дзюба, зокрема, зауважував, що

своєрідність творчого і громадянського обличчя, захоплення українською класикою та сучасною літературою дали Григорієві Булаху своєрідну "детонацію": під впливом митця-інтерпретатора в ньому озвався літератор-творець

^[2]

Рецензуючи першу поетичну книжку поета «Світанкова зоря», Петро Осадчук означив, що вона, з'явившись на літературному обрії,

досить виразно осяяла нове поетичне ім'я - Григорій Булах, яке, будемо сподіватися, чимдалі яскравішатиме і не загубиться серед численних зірок і сузір 'їв у високому небі нашої літератури

^[3]

Поет Дмитро Павличко у вступному слові до книжки відзначає, що Григорій Булах

...торкає лагідно струну інтимних почувань, він взагалі вміє говорити ніжно й ласкаво. 1 справді, як не згадати ніжного й тривожного автора «Червоної зими», коли читаєш рядки

^[3]

День стоїть налитий, Як весільна чара. Промені барвисті — Ніби рушники. День такий сьогодні — Зовсім незвичайний! Сипонув з палітри Жар на вишняки

У передмові до книги Григорія Булаха "Нурт" відомий письменник Юрій Мушкетик, оглядаючи творчий шлях митця, зазначає:

Він далеко не використав своїх потенцій, набутих за життя тем, поле його далеко не вижате, а людина він експресивна, сповнена енергії, вибухова, і все це дає нам підстави сподіватися від нього нових ужинків поетичних і прозових. Тож побажаємо йому сягнистого кроку, невтомності, удач на важкій дорозі пошуку Добра та Істини

^[4]

Пісні звучать в програмах радіо і телебачення, репертуарі художніх колективів, відомих майстрів мистецтва Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, Віталія Білоножка, Павла Дворського, Володимира Бистрякова, Лідії Михайленко, Назарія та Дмитра Яремчуків, Фемія Мустафаєва, Алли Кудлай, Василя Волощука, Семена Торбенка.

• "Дзвони Софії" (героїко - патріотичні поезії) (1999)
• "Світанкова зоря"
• "Злива"
• "Українська поезія 20-х років"
• "М.Ситник. Катам наперекір" (про національно - визвольні змагання в Україні)
• Збірка віршів "Світанкова зоря" (1979)
• Книга новел "Злива" (1982)
• "Нурт" Поезії. Проза. Есе (1998)

• Україно, моя вишивана
• Дзвони Софії
• Зелений клин
• Краю мій лелечий
• Батькова сорочка
• Музика стремен
• Молитва
• Мово моя

Добре володіє словацькою та чеською мовами.

Значним є внесок українського митця у розвиток міжнародного культурного співробітництва, зокрема, із братньою Словаччиною. Він є безпосереднім ініціатором випуску багатомільйонним тиражем у Празі ювілейних поштових марок Т. Г. Шевченка і у Києві - словацького поета П. Й. Шафарика.

Видання за ініціативи і безпосередньої участі Григорія Булаха праці словацького письменника-українознавця, очевидця і літописця Полтавської битви 1709 року Даніела Крмана "Подорожній щоденник (Itinerarium 1708 - 1709)" схвально оцінив екс - Президент України Л. Д. Кучма, нагородивши його орденом князя Ярослава Мудрого. У його відгуку зазначається, що ця чудова книга відкриває для нашого читача нові сторінки з історії славного українського козацтва.

На даний час Григорій Булах вирішив творчо-організаційні питання, пов'язані з увіковіченням пам'яті Григорія Сковороди у Братиславі та Даніела Крмана у Полтаві. Меморіальна дошка першому вже відкрита. Твори Григорія Булаха перекладено польською, словацькою, чеською, англійською, німецькою, вірменською, грузинською та іншими іноземними мовами.

• Видавництво імені Олени Теліги
• Золотий фонд української естради [Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Українські пісні [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Сервер журналістів [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Пісківська ЗОШ І - ІІІ ступенів Лохвицького району Полтавської області
• Голос України (газета ВРУ)
• Лохвиця (історія міста) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.