Перейти до вмісту

Богданов Федір Родіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богданов Федір Родіонович
Народився15 (28) жовтня 1900 Редагувати інформацію у Вікіданих
Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер27 березня 1973(1973-03-27) Редагувати інформацію у Вікіданих (72 роки)
Київ, СРСР
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхірург
Alma materмедичний факультет Московського університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки
заслужений діяч науки РРФСР

Фе́дір Родіо́нович Богда́нов (3 жовтня 1900, Еліонка — 27 березня 1973, Київ) — український ра��янський ортопед-травматолог, член-кореспондент АМН СРСР (з 1952).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в с. Еліонка Новозибківського повіту Чернігівської губернії в селянській родині. Закінчив медичний факультет Московського університету (1925).

В 1937 р. захистив докторську дисертацію «Внутрішньосуглобові пошкодження». Учень проф. К. Ф. Вегнера, В. Д. Чакліна.

Автор більше 250 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок — проблеми металоостиосинтезу, кісткової пластики, лікування пошкоджень і захворювань стопи, диспластичних і дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, ампутації та протезування.

Під його керівництвом виконані 77 кандидатських і 30 докторських дисертацій. Серед його учнів — проф. І. Т. Скляренко, В. М. Левенець, Г. І. Герцен, В. А. Попов та інші.

Могила Федора Богданова на Байковому цвинтарі

Учасник німецько-радянської війни, головний хірург Уральського військового округу (1941—1948). Член КПРС з 1944.

З 1958 — науковий керівник Українського науково-дослідного інституту ортопедії і травматології у Києві й завідувач кафедри Київського інституту вдосконалення лікарів. Праці Богданова присвячені багатьом питанням хірургії, травматології та ортопедії, зокрема захворюванням суглобів і лікуванню переломів довгих трубчастих кісток за допомогою внутрішньокісткової фіксації сталевим стрижнем.

Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора.

Помер 27 березня 1973 року. Похований на Байковому кладовищі.

Джерела

[ред. | ред. код]