Перейти до вмісту

Бахмутська міська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бахмутська міська територіальна громада
Герб громади
Герб громади
Прапор громади
Прапор громади
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьДонецька область
РайонБахмутський район Бахмутський район
Код КАТОТТГUA14020010000088496 Редагувати інформацію у Вікіданих
Утворена26 червня 2019 року
Адмін. центрБахмут Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштові індекси84500—84510
Територія та населення
Площа73 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення74 691 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Населені пункти
Міста1
Селища5
Села13
Органи влади
РадаБахмутська міська рада
Голова громадиОлексій Олександрович Рева
CMNS: Бахмутська міська громада у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Map

Ба́хму́тська міська територіальна громада — територіальна громада в Україні, на територіях Бахмутського району та Бахмутської міської ради Донецької області. Адміністративний центр — місто Бахмут.

Утворена 26 червня 2019 року шляхом приєднання Зайцівської, Іванівської, Клинівської, Опитненської та Покровської сільських рад Бахмутського району до Бахмутської міської ради обласного значення.[1]

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про добровільне об'єднання територіальних громад“ щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення» громади, утворені внаслідок приєднання суміжних громад до міст обласного значення, визнаються спроможними і не потребують проведення виборів.

Станом на вересень 2023 року більша частина громади окупована російськими військами.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

До складу громади входять 19 населених пунктів: місто Бахмут, смт Красна Гора, 13 сіл: Андріївка, Берхівка, Вершина, Весела Долина, Відродження, Зайцеве, Іванград, Іванівське, Клинове, Кліщіївка, Мідна Руда, Нова Кам'янка, Покровське і 4 селища: Зеленопілля, Опитне, Хромове та Ягідне.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ВВРУ, 2019, № 43, стор. 47