Архип Чіботару

Архип Чіботару
Архип Чіботару
Народився	20 лютого 1935; Кобиля, Шолданештський район, Молдова
Помер	4 січня 2010 (74 роки); Кишинів, Молдова
Країна	Молдова
Діяльність	поет
Нагороди
	; ; ;

Архи́п Чібота́ру (рум. Arhip Cibotaru; *20 лютого 1935(19350220), с. Кобиля, Орхейський повіт, Румунське королівство, тепер Шолданештський район, Республіка Молдова — 4 січня 2010, Кишинів, Молдова) — радянський і молдовський діяч культури: поет, письменник, драматург, редактор, режисер і перекладач.

З життєпису

Архип Чіботару народився в 1935 році в селі Кобиля.

Закінчив Кишинівський державний університет (1957).

Від 1965 року — заступник Голови, в з 1971 — секретар оргкому Спілки письменників Молдавської РСР.

У 1971—1988 роках Архип Чіботару був головним редактором журналу Nistru. У цей період, завдяки його невтомній праці, у часописі були надруковані великі романи бессарабської літератури авторства Й. Друце, В. Бешлеги, А. Бусуйока, В. Василаче, Л. Істраті тощо. Як головний редактор часопису Чіботару відіграв велику роль у реабілітації поетів, які повернулися з в'язниць і ГУЛАГів, серед яких М. Костенко, Н. Цуркану, Л. Григоріу тощо.

Помер у Кишиневі в 2010 році.

Бібліографія

Поезія

1958: Ecoul gliei, poeme, Cartea Moldovenească;
1964: Distanțe, poeme, Cartea Moldovenească;
1970: Trepte, poem, Cartea Moldovenească;
1971: Spații, poeme, Cartea Moldovenească;
1973: Dans de toamnă, poeme, Cartea Moldovenească;
1974: Cântec pentru tine, poeme, Cartea Moldovenească;
1976: Între lume și cuvânt, poeme, Cartea Moldovenească;
1978: Ferestre, poeme, editura Cartea Moldovenească;
1980: Pe urmele dorului, poeme, Literatura Artistică;
1986: Întoarce-mi primăvara, poeme, Literatura Artistică;
1987: Patru cuvinte, poeme, Literatura Artistică;
1990: Melodii nocturne, poeme, Hyperion;
1999: Ultimul Noe, poeme, Cartea Moldovei.

Проза

1967: Umbra comorilor, roman-foileton, Cartea Moldovenească;
1984: Scrieri alese (în 2 volume), Literatura Artistică;
2000: Inscripții pe Turnul Babel, Cartea Moldovei;
2007: Această dragoste, 2007;
2010: Pe timpul lui Teleucă, Universul.

Театр

1981: Șase de dobă, piese, Literatura Artistică;

Як перекладач відомий перекладами класики народів СРСР, зокрема й українського світоча Тараса Шевченка.

Є переклади українською творів А. Чіботару, зокрема поезія друкувалась у збірці «Спадкоємці вогню» (К.: «Молодь», 1984).

Нагороди і відзнаки

Архип Чіботару відзначений низкою нагород і почесних звань:

Заслужений працівник культури Молд. РСР (1978)
Заслужений діяч мистецтв Молд. РСР (1985)
Премія «Борис Главан» (1970)
Державна премія Молд. РСР (1982)
Орден «Трудова слава» (1995^[1] і 2008^[2])
Почесне звання «Заслужений діяч» (1998)^[3]
Орден Республіки (2000)^[4]

Примітки

↑ Cu privire la decorarea domnilor Arhip Cibotaru și Anatolie Cogan cu distincții de stat. 14 лютого 1995. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2018-01-16 у Wayback Machine.]
↑ privind conferirea Ordinului “Gloria Muncii” domnului Arhip CIBOTARU. 23 березня 2008. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2018-01-16 у Wayback Machine.]
↑ Privind conferirea titlului onorific "Om Emerit" domnului Arhip CIBOTARU. 20 листопада 1998. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2018-01-16 у Wayback Machine.]
↑ privind confrirea "Ordinului Republicii" domnului Arhip CIBOTARU. 18 лютого 2000. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2016-10-13 у Wayback Machine.]

Джерела та посилання

Згадування Архипа Чіботару зроблено Ніколаєм Дабіжою на сайті www.literaturasiarta.md
Архип Чіботару виступає на зустрічі письменників

[1] Cu privire la decorarea domnilor Arhip Cibotaru și Anatolie Cogan cu distincții de stat. 14 лютого 1995. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2018-01-16 у Wayback Machine.]

[2] rivind conferirea Ordinului “Gloria Muncii” domnului Arhip CIBOTARU. 23 березня 2008. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2018-01-16 у Wayback Machine.]

[3] Privind conferirea titlului onorific "Om Emerit" domnului Arhip CIBOTARU. 20 листопада 1998. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2018-01-16 у Wayback Machine.]

[4] rivind confrirea "Ordinului Republicii" domnului Arhip CIBOTARU. 18 лютого 2000. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2018. [Архівовано 2016-10-13 у Wayback Machine.]

[1]