Амарант червоночеревий
Амарант червоночеревий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lagonosticta rara (Antinori, 1864) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Habropyga rara Antinori, 1864 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Амара́нт червоночеревий[2] (Lagonosticta rara) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.
Довжина птаха становить 11 см. Забарвлення переважно червоне, за винятком коричневих махових пер та чорних живота, гузки і хвоста. У самиць червоними є лише лоб і надхвістя, груди і живіт мають червонуватий відтінок, спина і крила коричневі, голова сіра. Також у самиць нижня частина живота, гузка і хвіст чорні. Очі червоно-карі, навколо очей рожеві кільця. дзьоб чорнуватий, знизу і біля основи рожевуватий, лапи тілесного кольору.
Виділяють два підвиди:[3]
- L. r. forbesi Neumann, 1908 — від Сенегалу до Нігерії;
- L. r. rara (Antinori, 1864) — від Камеруну до Південного Судану, Уганди і західної Кенії.
Червоночереві амаранти мешкають в Сенегалі, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Південному Судані, Демократичній Республіці Конго, Уганді і Кенії. Вони живуть в саванах і кам'янистій місцевості, порослій чагарниками, трапляються в галерейних лісах і на полях. Зустрічаються поодинці, парами або сімейними зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з червоними амарантами. Живляться переважно насінням трав, яке шукають на землі, іноді також ягодами, плодами і дрібними комахами, такими як терміти, особливо під час сезону розмноження.
Сезон розмноження у червоночеревих амарантів припадає на завершення сезону дощів, з липня по листопад. Гніздо кулеподібне, робиться парою птахів з переплетених травинок, розміщується в чагарниках. В кладці 3-4 білуватих яйця. Червоночереві амаранти іноді стають жертвами гніздового паразитизму камерунських вдовичок.
- ↑ BirdLife International (2016). Lagonosticta rara: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 жовтня 2022.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Астрильдові
- Птахи, описані 1864
- Птахи Сенегалу
- Птахи Гвінеї
- Птахи Сьєрра-Леоне
- Птахи Ліберії
- Птахи Кот-д'Івуару
- Птахи Гани
- Птахи Того
- Птахи Беніну
- Птахи Нігерії
- Птахи Камеруну
- Птахи Центральноафриканської Республіки
- Птахи Чаду
- Птахи Південного Судану
- Птахи Демократичної Республіки Конго
- Птахи Уганди
- Птахи Кенії