Алвару Сіза

Алвару Сіза
Álvaro Siza Vieira
Ім'я при народженні	порт. Álvaro Joaquim de Melo Siza Vieira
Народився	25 червня 1933(1933-06-25)[1][2][…] (91 рік) Матозінюш, Португалія[4]
Країна	Португалія[5]
Діяльність	архітектор, викладач університету
Alma mater	Портуський університет
Знання мов	англійська[6] і португальська[6]
Заклад	Федеральна політехнічна школа Лозанни
Членство	Європейська академія наук і мистецтв, Шведська королівська академія вільних мистецтв, Американська академія мистецтв і наук і Royal Galician Academy of Fine Artsd
Magnum opus	архітектурний факультет університету Портуd
У шлюбі з	Maria Antónia Sizad
Діти	Син Альвару Лейте Сіза Віейра (1962)
Нагороди	Шаблон:Гранд-офіцер ордена Сантьяго (Португалія) Шаблон:Великий хрест ордена Народної освіти
Медіафайли у Вікісховищі

|нагороди і премії=

Алвару Сіза Віейра (порт. Álvaro Siza Vieira; нар. 25 червня 1933(19330625), Матозінюш) — португальський архітектор.

Народився в 1933 неподалік від Порту. В 1955 закінчив архітектурний факультет Університету Порту.

За роки роботи (перші проекти датовані 1954) реалізував понад 140 проектів, зокрема і за межами Португалії — в Нідерландах, Іспанії, Італії, Бразилії. Серед них:

• Житловий квартал Малаг'єра в Еворі (1977—1995).
• Архітектурний факультет (1987—1993) і Музей сучасного мистецтва Серральвес (1996—1999) в Порту.
• Житловий район Шиаду в Лісабоні (з 1988).
• Парафіяльний центр в Марку-ді-Канавезеш (1990).
• Новий корпус музею Амстердама.
• Галерея Серпантин у Лондоні.
• Галісійський центр сучасного мистецтва і Факультет інформатики в Сантьяго-де-Компостела.
• Центр туристичної інформації Colon в Мадриді.
• Португальський павільйон (спільно з Сесілом Белмондом) на всесвітній виставці ЕКСПО-98 у Лісабоні.
• Район Схільдерсвік у Гаазі, Нідерланди (1989—1993).
• Житловий будинок «Bonjour Tristesse» у Берліні (1984).
• Офіс компанії «Вітра» у Вайль-на-Рейні, Німеччина (1994).

Працює також у жанрі скульптури, графіки та дизайну меблів. Професор Університету Порту. Для Альвару Сізи характерна стримана, вдумлива архітектура, що гармонійно вписується в навколишній ландшафт.

Я б сказав, що архітектура — це мистецтво. Архітектура дається все важче, у неї стільки проблем. Говорити про неї як про мистецтво — це тепер майже табу... І я відчуваю необхідність зупинитися і просто малювати. Також я небезпечно захоплений скульптурою. Знаю, що Річард Майєр робить скульптури, та й інші архітектори теж. Можливо, у скульптурі вони можуть виразити себе вільніше, ніж в архітектурі.

— Альвару Сіза

Член Міжнародного опікунського комітету зі створення музею Будинку Мельникова в Москві^[7].

Син — Альвару Лейте Сіза Віейра 1962 р.н., також архітектор, лауреат Архітектурної премії (АрхиП).

• Лауреат премії Міса ван дер Рое в 1988
• Прітцкерівська премія в 1992^[8]
• Імператорська премія Японії в 1998
• Премія Вольфа в 2001
• Лауреат Золотого лева — найвищої премії Бієнале в Венеції^[9]
• Лауреат золотої медалі Королівського Інституту Британських архітекторів у 2009

• 
  Апартаменти "Bonjour Tristesse", Берлін
• 
  Церква Марко де Канавезес
• 
  Павільйон Португалії на Експо-98
• 
  Фонд Ібере Камарго

• Кеннет Фрамптон. Альвару Сиза. — PHAIDON, 2000. — включає всі роботи Альвару Сізи за 40 років.