Перейти до вмісту

Адміністративний устрій Черкаської області

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Черкаська область була утворена 7 січня 1954 року. До неї ввійшли три міста обласного підпорядкування (Черкаси, Сміла, Умань) і 30 районів Київської, Полтавської, Кіровоградської і Вінницької областей. При цьому був скасований Мокрокалигірський район, територія якого увійшла до Катеринопільського і Шполянського районів і створений новий — Шрамківський район, якого до цього не існувало.

Історія

[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіальний поділ на 7 січня 1954 року

[ред. | ред. код]
Назва району Районний центр З якої області відійшов
1 Бабанський с. Бабанка[1] Київська
2 Буцький с. Буки[2] Київська
3 Вільшанський с. Вільшана[3] Київська
4 Гельмязівський с. Гельмязів Полтавська
5 Городищенський смт Городище [4] Київська
6 Драбівський с. Драбів Полтавська
7 Жашківський смт Жашків[5] Київська
8 Звенигородський м. Звенигородка Київська
9 Златопільський смт Златопіль[6] Кіровоградська
10 Золотоніський м. Золотоноша Полтавська
11 Іркліївський с. Іркліїв Полтавська
12 Кам'янський смт Кам'янка[7] Кіровоградська
13 Канівський м. Канів Київська
14 Катеринопільський с. Катеринопіль[8] Київська
15 Корсунь-Шевченківський м. Корсунь-Шевченківський Київська
16 Ладижинський с. Ладижинка Київська
17 Лисянський с. Лисянка[9] Київська
18 Маньківський с. Маньківка[10] Київська
19 Монастирищенський смт Монастирище[11] Вінницька
20 Ротмістрівський с. Ротмістрівка Київська
21 Смілянський м. Сміла Київська
22 Тальнівський м. Тальне Київська
23 Уманський м. Умань Київська
24 Христинівський м. Христинівка Київська
25 Черкаський м. Черкаси Київська
26 Чорнобаївський с. Чорнобай[12] Полтавська
27 Чигиринський м. Чигирин Кіровоградська
28 Шполянський м. Шпола Київська
29 Шрамківський с. Шрамківка[13] Полтавська
  • 12 лютого 1954 р. Чигиринський район Кіровоградської області передано до Черкаської області.[14]
  • 04.01.1957 скасовані Мокрокалигірський та Ротмістрівський райони[15];
  • У листопаді 1959 року скасовані Бабанський, Буцький, Златопільський, Іркліївський, Ладиженський, Вільшанський і Шрамківський райони.[16]

Населені пункти Бабанського і Ладижинського районів перейшли до Уманського району.

  • У грудні 1962 року після укрупнення залишилось 10 районів[17], та скасовані 11 районів: Гельмязівський, Городищенський, Кам'янський, Канівський, Катерінопільський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Черкаський, Чорнобаївській райони.[18][19]

Населені пункти Тальнівського району відійшли до Уманського.

Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1963 року

[ред. | ред. код]
Територіальний поділ Черкаської області станом на 1963 рік[17].
  1. Драбівський — с. Драбів
  2. Жашківський — м. Жашків
  3. Звенигородський — м. Звенигородка
  4. Золотоніський — м. Золотоноша
  5. Корсунь-Шевченківський — м. Корсунь-Шевченківський
  6. Смілянський — м. Сміла
  7. Уманський — м. Умань
  8. Христинівський — м. Христинівка
  9. Чигиринський — м. Чигирин
  10. Шполянський — м. Шпола
  • 4 січня 1965 року відновлені Канівський, Лисянський, Маньківський, Тальнівський, Черкаський, Чорнобаївський райони[20][21]
  • 8 грудня 1966 відновлені Городищенський, Кам'янський, Катеринопільський, Монастирищенський райони та
    статус міст обласного підпорядкування надано містам Ватутіне, Золотоноша і Канів.[22]

Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 2012 року

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2012 року в Черкаській області налічувалось 20 сільських районів, 2 райони у місті Черкаси (Соснівський і Придніпровський), 16 міст, з них 6 обласного значення, 15 селищ міського типу, 723 села і 101 селище, що підпорядковані 20 районним, 16 міським, 15 селищним і 525 сільським радам.

Адміністративно-територіальний поділ після реформи 2020 року

[ред. | ред. код]
Громади Черкаської області

У ході реформи децентралізації та нового зонування по районах у Черкаській області було утворено 4 райони: Звенигородський, Золотоніський, Уманський, Черкаський. Відповідну постанову Верховної Ради України було прийнято 17 липня 2020 року[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. село Бабанка отримало статус смт у 1991 році
  2. село Буки отримало статус смт у 1965 році
  3. село Вільшана отримало статус смт у 1965 році
  4. смт Городище отримало статус міста у 1956 році
  5. смт Жашків отримало статус міста у 1956 році
  6. в 1960 році смт Златопіль увійшло до складу міста Новомиргорода
  7. смт Кам'янка отримало статус міста у 1956 році
  8. село Катеринопіль отримало статус смт у 1965 році
  9. село Лисянка отримало статус смт у 1965 році
  10. село Маньківка отримало статус смт у 1965 році
  11. смт Монастирище отримало статус міста у 1985 році
  12. село Чорнобай отримало статус смт у 1965 році
  13. село Шрамківка отримало статус смт у 1956 році
  14. Ведомости ВС СССР. — 1954. — № 4 (798). — 9 марта. — с. 176.
  15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 414.
  16. s:Указ Президії ВР УРСР від 12.11.1959 «Про ліквідацію деяких районів Черкаської області»
  17. а б Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  18. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 67–68.
  19. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 129–130.
    (рос.)
  20. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  21. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  22. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 520.
  23. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

[ред. | ред. код]
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Черкаської області на 1 листопада 1960 року / Викон. ком. Черкас. обл. Ради депутатів трудящих. — Черкаси, 1961. — 87 с.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Черкаської області: На 1 квітня 1966 року. / Викон. ком. Черкас. обл. Ради депутатів трудящих; [склали і підгот.: І.Т. Нечай, Г.П. Винниченко]. – Черкаси, 1966. – 134 с.: з карт.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Черкаської області: на 1 лип. 1967 р. / Викон. ком. Черкас. обл. Ради депутатів трудящих; [склали і підгот.: І. Т. Нечай, М. Г. Гаращенко]. — Черкаси, 1967. — 134 с.: з карт.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Черкаської області: за станом на 1 лип. 1971 р. / Викон. ком. Черкас. обл. Ради депутатів трудящих; [складачі: І. Т. Нечай, В. О. Ходас]. — Вид. 4-е. — Дніпропетровськ: Промінь, 1972. — 134 с.: з схем.
  • Черкаська область: Адм.-територ. поділ на 1 січня 1981 р.: [довідник] Склали і підготували: І.Т. Нечай, В.Г. Восканян, В.Є. Кам’янський / Виконком Черкас. обл. Ради нар. депутатів. – Дніпропетровськ: Промінь, 1981. – 118 с.
  • Черкаська область: Адм.-терит. поділ на 1 квітня 1989 р.: [довідник] Підот. В.А. Лобунець / Виконком Черкас. обл. Ради нар. депутатів. – Дніпропетровськ: Промінь, 1989. – 137 с.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 635–658.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 377–390. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Посилання

[ред. | ред. код]