Дієго Гомес Барросо: відмінності між версіями

	Дієго Гомес Барросо
	Магістр Алькантарського ордену
	Магістр Алькантарського ордену
1383 — 6 квітня 1384
Народження:	невідомо; Толедо, Кастилія
Смерть:	6 квітня 1384; Фронтейра, Португалія
Поховання:	Алькантара
Батько:	Гомес Перес Барросо

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 11:25, 16 серпня 2019

Діє́го Го́мес Барро́со (ісп. Diego Gómez Barroso; ? — 6 квітня 1384) — кастильський лицар, магістр Алькантарського ордену (1383—1384). Представник кастильського роду Барросо. Народився у Толедо, Кастилія^[1]. Син Гомеса Переса Барросо^[1]. Ймовірно, близький родич кардинала Педро Гомеса Барросо^[1]. Час вступу до ордену невідомий. Був командором Бенкеренсії (до 1383)^[1]. Обраний магістром після смерті Дієго Мартінеса. Керував орденом лише декілька місяців. Через претензії кастильського короля Хуана І на португальський трон взяв участь у португалько-кастильській війні^[1]. Провів миттєву мобілізацію лицарів ордену (1383)^[1]. Разом із сантьягівцями та південними кастильськими силами вторгся до португальської провінції Алентежу (1384). Під час облоги Фронтейри зустрівся із португальським військом під проводом Нуну Перейри^[1]. Загинув у битві при Атолейруші, де разом із ним полягло багато лицарів ордену^[1]. Похований у орденській церкві святої Марії в Алькантарі, поряд із тілами загиблих братів^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Ayala Martínez 2011:23.

Джерела

хроніки

F. de Rades y Andrada, Chronica de las Tres Ordenes y Cauallerias de Sanctiago, Calatraua y Alcantara, parte Chronica de Alcantara. Toledo: en casa de Iuan de Ayala, 1572 (ed. facs. Barcelona, 1980), f. 32r.-v.
A. de Torres y Tapia, Crónica de la Orden de Alcántara. T. II. Madrid, Gabriel Ramírez, 1763, p. 149-151.
F. Lopes, Crónica de D. Joao I, t. I, Introduçao de H. Baquero Moreno, Porto, Livraria Civilização, 1983, p. 179-182.
P. López de Ayala, Crónicas, ed. de J. L. Martín, Barcelona, Planeta, 1991, p. 563-564.

монографії

C. de Ayala Martínez, Las órdenes militares hispánicas en la Edad Media (siglos XII-XV). Madrid, Marcial Pons, 2003, esp. p. 504-505;
F. Novoa Portela, La Orden Militar de Alcántara y la monarquía castellana durante los primeros Trastámaras (1369-1390) // Anuario de Estudios Medievales, 34/1 (2004), esp. p. 91.

довідники

Ayala Martínez, Carlos de. Gómez Barroso, Diego // Diccionario Biográfico Español... Madrid: Real Academia de la Historia, 2011. Vol. 23.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дієго Гомес Барросо

[Ре-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Ayala Martínez 2011:23.

[1]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 }}
-'''Діє́го Го́мес Барро́со''' ({{lang-es|Diego Gómez Barroso}}; ? — {{ДС|6|4|1384}}) — кастильський лицар, [[магістр Алькантарського ордену]] ([[1383]]—[[1384]]). Представник кастильського роду [[Барросо (рід)|Барросо]]. Народився у [[Толедо]], [[Кастильська Корона|Кастилія]]<ref name="Ре">[http://dbe.rah.es/biografias/61743/diego-gomez-barroso Gómez Barroso, Diego] // Real Academia de la Historia.</ref>. Син [[Гомес Перес Барросо|Гомеса Переса Барросо]]<ref name="Ре"/>. Ймовірно, близький родич кардинала [[Педро Гомес Барросо|Педро Гомеса Барросо]]<ref name="Ре"/>. Час вступу до ордену невідомий. Був командором [[Бенкеренсія|Бенкеренсії]] (до 1383)<ref name="Ре"/>. Обраний магістром після смерті [[Дієго Мартінес|Дієго Мартінеса]]. Керував орденом лише декілька місяців. Через претензії кастильського короля [[Хуан I (король Кастилії)|Хуана І]] на португальський трон взяв участь у [[Португальське міжкоролів'я|португалько-кастильській війні]]<ref name="Ре"/>. Провів миттєву мобілізацію лицарів ордену ([[1383]])<ref name="Ре"/>. Разом із [[Орден Сантьяго|сантьягівцями]] та південними кастильськими силами вторгся до португальської провінції [[Алентежу]] ([[1384]]). Під час облоги [[Фронтейра|Фронтейри]] зустрівся із португальським військом під проводом [[Нуну Алвареш Перейра|Нуну Перейри]]<ref name="Ре"/>. Загинув у [[битва при Атолейруші|битві при Атолейруші]], де разом із ним полягло багато лицарів ордену<ref name="Ре"/>. Похований у орденській церкві святої Марії в [[Алькантара|Алькантарі]], поряд із тілами загиблих братів<ref name="Ре"/>.
+'''Діє́го Го́мес Барро́со''' ({{lang-es|Diego Gómez Barroso}}; ? — {{ДС|6|4|1384}}) — кастильський лицар, [[магістр Алькантарського ордену]] ([[1383]]—[[1384]]). Представник кастильського роду [[Барросо (рід)|Барросо]]. Народився у [[Толедо]], [[Кастильська Корона|Кастилія]]<ref name="Ре">  .</ref>. Син [[Гомес Перес Барросо|Гомеса Переса Барросо]]<ref name="Ре"/>. Ймовірно, близький родич кардинала [[Педро Гомес Барросо|Педро Гомеса Барросо]]<ref name="Ре"/>. Час вступу до ордену невідомий. Був командором [[Бенкеренсія|Бенкеренсії]] (до 1383)<ref name="Ре"/>. Обраний магістром після смерті [[Дієго Мартінес|Дієго Мартінеса]]. Керував орденом лише декілька місяців. Через претензії кастильського короля [[Хуан I (король Кастилії)|Хуана І]] на португальський трон взяв участь у [[Португальське міжкоролів'я|португалько-кастильській війні]]<ref name="Ре"/>. Провів миттєву мобілізацію лицарів ордену ([[1383]])<ref name="Ре"/>. Разом із [[Орден Сантьяго|сантьягівцями]] та південними кастильськими силами вторгся до португальської провінції [[Алентежу]] ([[1384]]). Під час облоги [[Фронтейра|Фронтейри]] зустрівся із португальським військом під проводом [[Нуну Алвареш Перейра|Нуну Перейри]]<ref name="Ре"/>. Загинув у [[битва при Атолейруші|битві при Атолейруші]], де разом із ним полягло багато лицарів ордену<ref name="Ре"/>. Похований у орденській церкві святої Марії в [[Алькантара|Алькантарі]], поряд із тілами загиблих братів<ref name="Ре"/>.
 == Примітки ==