Шкляїв Валентин
Валентин Миколайович Шкляїв (також зустрічається написання прізвища Шкляєв[1]; 1895 —1937[2]) — театральний художник, сценограф школи В. Меллера. Жертва сталінських репресій.
| Шкляїв Валентин | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 1895 | |||
| Смерть | 1934 | |||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | сценограф | |||
| Напрямок | конструктивізм | |||
| Вчитель | Меллер Вадим Георгійович | |||
| Відомі учні | Стефанчук Юрій Семенович | |||
| Працівник | Березіль | |||
|
| ||||
З 1922 у «Березолі» оформлював вистави переважно в дусі конструктивізму: «Пошились у дурні» (1924, за М. Кропивницьким), «Жакерія» (П. Меріме), «За двома зайцями» (за М. Старицьким), «Шпана» (1926, В. Ярошенка), «Яблуневий полон» (І. Дніпровського), «Пролог» (Л. Курбаса і С. Бондарчука).
В Театрі ім. Франка: «Мина Мазайло» М. Куліша і «Ділок» В. Газенклевера (обидві 1929); «Вечір класичного українського водевілю», «Москаль-Чарівник» І. Котляревського, «По ревізії» М. Кропивницького, «На перші гулі» С. Васильченка, «Як ковбаса та чарка...» М. Старицького (усі —1933)[2].
В 1934 році заарештований, подальша його доля невідома.
Примітки
ред.- ↑ Наталя Єрмакова. Мистецька доля і доля мистецтва. Частина перша
- ↑ а б Шкляєв Валентин Миколайович. 1895—1937 // Сценографія. Пошуки власної естетики. 1920—2020 / упоряд. А. І. Александрович-Дочевський ; текст. О. В. Ковальчук. — Київ : ВД «Антиквар», 2019. — С. 81 : іл.
Джерела
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Драк А. Сценографи епохи Леся Курбаса // Життя і творчість Леся Курбаса. — Львів ; Київ ; Харків : Літопис, 2012. — С. 263.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
