Формула-1 — Гран-прі Європи

Європейський Союз Гран-прі Європи
Валенсія
Місце проведення Іспанія Іспанія
Більше всього перемог у Гран-прі:
Пілот Німеччина Міхаель Шумахер (6)
Конструктор Італія Ferrari (7)
Останні перегони (2012):
Кіл 57
Довжина кола 5 419 м
Дистанція 308 883 м
Переможець
Іспанія Фернандо Алонсо Ferrari 1:44:16.649
Поул-позишн
Німеччина Себастьян Феттель Red Bull-Renault 1:38.086
Найшвидше коло
Німеччина Ніко Росберг Mercedes 1:42.163

Гран-прі Європи (англ. Grand Prix of Europe, нім. Großer Preis von Europa) — один з етапів чемпіонату Світу з автоперегонів у класі Формула-1. З середини 1980-х років Гран-прі вперше з'являється у розкладі чемпіонату Світу Формули-1, але тільки з 1993 року стає регулярним етапом серії. До Другої світової війни також проводилися змагання під назвою «Гран-прі Європи» — як правило, це був один з національних Гран-прі. Перше таке змагання відбулося в рамках Гран-прі Італії 1923 року на Національному автодромі Монца в Італії. Перемогу в тому змаганні здобув Карло Салмано на автомобілі Fiat 805.

Історія

ред.

До Другої Світової війни

ред.

Гран-прі Європи був заснований AIACR (попередником FIA) в організації гоночних змагань. Перша гонка також носила назву Гран-прі Італії, і була проведена в 1923 році. Потім пішли гонки в рамках Гран-прі Франції та Гран-прі Бельгії, і після пропуску в 1929 році, гонка в Спа у 1930 році завершила передвоєнну історію Гран-прі Європи.

1947—1977

ред.

Після другої світової війни Гран-прі Європи відновився у 1947 році гонкою в рамках Гран-прі Бельгії. Після цього, окремі національні Гран-прі отримували цей титул, аж до Гран-прі Великої Британії 1977 року (наприклад, перший офіційний Гран-прі Формули-1 — Гран-прі Великої Британії 1950 року носив паралельну назву XI European Grand Prix).

1983—1985

ред.

В сезоні 1983 року було вирішено організувати етап Формули-1 в Нью-Йорку. Однак, в останній момент гонка була скасована, і власники британської траси Брендс-Гетч запропонували організувати заліковий Гран-прі Європи, який і пройшов 25 вересня. У 1984 році Брендс-Гетч приймав Гран-прі Великої Британії, і Гран-прі Європи був проведений на трасі Нюрбургринг в Німеччині. У 1985 році був проведений ще один європейський етап в Брендс-Гетч, але в наступному сезоні етап був замінений на Гран-прі Угорщини.

З 1993 року

ред.

Ідея європейського етапу була відроджена у 1993 році, після провалу ідеї з організацією Гран-прі Азії та виключенням з календаря Гран-прі Мексики. Після цього, Гран-прі Європи проводився щорічно, за винятком сезону 1998 року. Проведенню деяких з цих Гран-прі сприяли проблеми організаторів інших етапів першості. У 1994 році запланований на осінь Гран-прі Аргентини був перенесений на наступний рік, замість нього відбувся Гран-прі Європи на трасі в Хересі. У 1997 році Гран-прі Європи спочатку не був запланований (гонка на його постійній трасі в Нюрбургринзі через європейське тютюнове законодавство два роки іменувалася Гран-прі Люксембургу), але через неготовність після реконструкції траси в Ешторілі завершальний етап також був перенесений у Херес і названий Гран-прі Європи. Із 2008 року гран-прі Європи проводиться у Валенсії (Іспанія).

Переможці Гран-прі Європи

ред.

Пілоти

ред.

Дві і більше перемоги у Гран-прі Європи (входять в залік чемпіонату Формули-1)

Перемоги Пілот Гран-прі
6   Міхаель Шумахер 1994, 1995, 2000, 2001, 2004, 2006
3   Фернандо Алонсо 2005, 2007, 2012
2   Рубенс Барікелло 2002, 2009
  Себастьян Феттель 2010, 2011

Команди

ред.

Жирним шрифтом виділені команди, які беруть участь в чемпіонаті Формули-1 сезону 2007

Перемоги Команда Гран-прі
7   Ferrari 2000, 2001, 2002, 2004, 2006, 2008, 2012
4   McLaren 1984, 1993, 1997, 2007
3   Williams 1985, 1996, 2003
2   Benetton 1994, 1995
  Red Bull 2010, 2011

За роками

ред.

Включені до чемпіонату Формули-1

ред.
Рік # Пілот Конструктор Траса Звіт
2012 22   Фернандо Алонсо Ferrari   Валенсія Звіт
2011 21   Себастьян Феттель Red Bull-Renault Валенсія Звіт
2010 20   Себастьян Феттель Red Bull-Renault Валенсія Звіт
2009 19   Рубенс Барікелло Brawn-Mercedes Валенсія Звіт
2008 18   Феліпе Масса Феррарі Валенсія Звіт
2007 17   Фернандо Алонсо McLaren-Мерседес Нюрбургринг Звіт
2006 16   Міхаель Шумахер Ferrari Нюрбургринг Звіт
2005 15   Фернандо Алонсо Renault Нюрбургринг Звіт
2004 14   Міхаель Шумахер Ferrari Нюрбургринг Звіт
2003 13   Ральф Шумахер Williams-BMW Нюрбургринг Звіт
2002 12   Рубенс Барікелло Ferrari Нюрбургринг Звіт
2001 11   Міхаель Шумахер Ferrari Нюрбургринг Звіт
2000 10   Міхаель Шумахер Ferrari Нюрбургринг Звіт
1999 9   Джонні Герберт Stewart-Ford Нюрбургринг Звіт
1998 Не проводився
1997 8   Міка Хаккінен McLaren-Мерседес Херес Звіт
1996 7   Жак Вільнев Williams-Рено Нюрбургринг Звіт
1995 6   Міхаель Шумахер Benetton-Рено Нюрбургринг Звіт
1994 5   Міхаель Шумахер Benetton-Ford Херес Звіт
1993 4   Айртон Сенна McLaren-Ford Донінгтон-Парк Звіт
1986—1992 Не проводився
1985 3   Найджел Менселл Williams-Honda Брендс-Гетч Звіт
1984 2   Ален Прост McLaren- TAG Нюрбургринг Звіт
1983 1   Нельсон Піке Brabham-BMW Брендс-Гетч Звіт

Довоєнні Гран-прі

ред.
Рік Пілот Автомобіль Траса Національний гран-прі
1947   Жан-П'єр Вімілль Alfa Romeo Спа Гран-прі Бельгії
1930   Луї Широн Bugatti Т35С Спа Гран-прі Бельгії
1928   Луї Широн Bugatti Т35С Монца Гран-прі Італії
1927   Робер Бенуа Delage 15-S8 Монца Гран-прі Італії
1926   Жюль Гу Bugatti Т39А Ласарте
1925   Антоніо Аскарі Alfa Romeo P2 Спа Гран-прі Бельгії
1924   Джузеппе Кампарі Alfa Romeo P2 Ліон Гран-прі Франції
1923   Карло Салмано Fiat 805 Монца Гран-прі Італії

Посилання

ред.

50°19′52″ пн. ш. 6°56′35″ сх. д. / 50.331° пн. ш. 6.943° сх. д. / 50.331; 6.943