Сула атлантична

Вид поширений вздовж північноамериканського та європейського узбережжя Північної Атлантики. Гніздові колонії сули атлантичної є в Канаді, Ісландії, Ірландії, Великій Британії, Франції та Норвегії. Взимку мігрує на південь. Європейська популяція зимує в західній частині Середземного моря та вздовж узбережжя Північної Африки до Сенегалу та Кабо-Верде. Американські птахи взимку трапляються від Канади до Флориди.^[3]

Згідно з даними 2004 року, популяція сули атлантичної налічувала 45 гніздових колоній і близько 361 000 гнізд. За оцінками, загальна чисельність виду становила від 950 000 до 1 200 000 птахів. Чисельність має тендецію до збільшення на 3-5 % щороку. Порівняно з даними 1939 року популяція виду збільшилась вчетверо (тоді нарахували 83 тис. гнізд).^[4]

Зимує в широкому діапазоні від узбережжя Північного моря до островів Зеленого Мису та Сенегалу у східній півкулі та від Канади до Флориди та Мексиканської затоки у західній. При цьому місця зимівель помітно розрізняються у молодих та дорослих птахів. Більшість птахів у перший рік життя робить далекий переліт на відстань 3000-5000 км, на сході Атлантики досягаючи узбережжя та островів Північно-Західної Африки. Частина, що залишилася, зупиняється в західному Середземномор'ї. У першу весну молодняк не повертається до місць гніздування, а ще протягом року чи двох годується у субтропіках. Лише потім птахи, що подорослішали (але ще не досягли статевої зрілості), летять на північ і зупиняються на периферії колоній, а взимку годуються у водах Північного моря, Біскайської затоки або біля берегів Португалії. Так само чинить і більшість дорослих птахів, які не бажають відлітати далеко на південь. Більш ранній весняний переліт гарантує найкраще місце для кладки яєць у центрі колонії. Сули зазвичай прив'язані до рідної колонії, але іноді гніздяться і на новому місці за сотні кілометрів від неї. Змішування американської та європейської популяцій не відбувається^[5].

Найбільший представник у родині, розміром приблизно з гусака. Дорослий птах завдовжки 80–90 см, з розмахом крил 170—185 см і вагою 2–3 кг. Тіло конічне, обтічне, пристосоване до пірнання. Крила вузькі. Дзьоб гострий, ледь зігнутий. Оперення білого кольору, лише кінці крил чорні. У шлюбний період голова та шия набувають жовтявого відтінку. Очі сіро-блакитні та оточені ділянкою голої чорної шкіри.

Молоді птахи в перший рік життя повністю темно-бурі, проте потім з кожним линянням набувають все більше білого пір'я і остаточно набувають дорослого вигляду тільки у віці біля п'яти років. Дзьоб також має коричневе забарвлення. Пташенята з'являються без пуху і покриті лише шиферно-чорною шкірою.

• Сула атлантична
•  
  Колонія сул атлантичних на мисі Сент-Меріс у Ньюфаундленді
•  
  Доросла сула
•  
  Пара сул атлантичних
•  
  Атлантична сула пірнає за здобиччю
•  
  Пара під час спарювання
•  
  Яйце сули атлантичної
•  
  Пташеня сули виглядає більшим за своїх батьків
•  
  Молодий птах
•  
  Молодий птах на воді