Портал:Українська музика
Українська музика Украї́нська му́зика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців. Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти — тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область) |
Вибрана стаття Ансамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його. Створений у 2000 р. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує інструментальну музику, пісні із супроводом і без нього. Репертуар включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, жартівливі пісні, балади, чумацькі, солдатські і рекрутські пісні, а також колядки й щедрівки.::::::::::::::::читати далі |
Вибране зображення |
Обраний життєпис української музики. Музичні продюсери Ю́рій Володи́мирович Нікі́тін (нар. 9 грудня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український продюсер, генеральний директор продюсерського центру mamamusic, генеральний директор телеканалу «Тоніс». Музичний продюсер телепередачі «Суперзірка»..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Рок-виконавці та музиканти Святослав Вакарчук (нар. 14 травня 1975, Мукачеве, Закарпатська область) — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України (але не визнає подібних звань, документи не отримував), народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009). Народився у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови (колишня школа № 4) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти поп-музики Олена Олександрівна Кучер (після одруження — Тополя) (сценічне ім'я Alyosha нар. 14 травня 1986 року, Запоріжжя) — українська співачка та композитор, представниця України на пісенному конкурсі Євробачення 2010 року, що проходив в Осло, де вона посіла 10-те місце. З п'ятого класу Олена Кучер співала у шкільному хорі, з 15 років займалася в студії «Юність». Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв, факультет естрадного вокалу. У 2006 Олена Кучер здобуває першу премію на міжнародному конкурсі «Ялта-2006». У 2008 році Олена Кучер перемагає на міжнародному конкурсі «Пісні моря», що проходив у Севастополі, з результатом 165 балів, випередивши на один бал Лусіне Агабекян з Вірменії[1]. У 2009 році підписала партнерський контракт з продюсерським центром Catapult music..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Джазові музиканти та виконавці Ігор Хома (*29 квітня 1929, Краків, Польща — †14 жовтня 1984, Львів) — засновник української школи джазової музики, автор джазових п'єс та імпровізацій, естрадних пісень, музики до драматичних вистав та музичних фільмів, організатор та керівник ансамблю «Медікус». У 1933 р. сім'я переїхала у місто Підволочиськ Тернопільської області, а в 1945 р. — у Львів, де Ігор закінчив середню школу та медичний інститут (1953). Після отримання диплому лікаря працював в інституті епідеміології, мікробіології та гігієни науковим співробітником. Захистивши кандидатську дисертацію, став викладачем Львівського медичного інституту, де отримав звання доцента (1970) і де працював до кінця свого життя..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Репери Буян #БЧ (оригінал імені — Іван Буян) — відомий український хіп-хоп виконавець, засновник київського об'єднання «Бути Чесним». Відомий за співпрацею з такими виконавцями як: VovaZIL'Vova, Nazar і Mike. Нині вважається одним з найпопулярніших виконавців у стилі хіп-хоп в Україні[джерело?]. Народився 29 серпня 1988 в місті Київ, Солом'янський район, Україна. В родині був не один — мав брата Антона (10 травня 1987 — 9 вересня 2011), разом з яким і почали творити в хіп-хоп напрямі. Навчався в Києво-Могилянській академії за напрямом економіка.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти фольк-гуртів Русла́на Степа́нівна Лижи́чко (сценічне ім'я — Руслана; * 24 травня 1973, Львів) — українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, продюсер, громадська діячка. Народна артистка України. Почесна громадянка Львова. Дружина Олександра Ксенофонтова. Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Посмішка». Після закінчення дитячої музичної школи майбутня співачка вступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка на диригентське відділення. Під час навчання в консерваторії Руслана брала уроки композиції в Мирослава Скорика, уроки диригування в Миколи Колесси та Юрія Луціва, уроки вокалу в Лариси Бужко, уроки фортепіано в Юрія Боня..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Співаки народних колективів та хорів Шмідт Йозеф Вольфович (англ. Joseph Schmidt, нар. 4 березня 1904 — пом. 16 листопада 1942) — єврейський оперний співак (тенор). Народився 4 березня 1904 р.у с. Давидени (нині Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області). 1914 р. разом з батьками переїздить до Чернівців. Вчиться музичної грамоти у композитора А.Завуловича. Хлопчиком потрапив у хор Чернівецької Синагоги, яким керував великий педагог і знавець вокалу кантор Самуель Тандоштейн. Тут 12-річний Йозеф Шмідт вперше виступив публічно, а відтак — співав у хорі, запрошувався до участі в концертах гастролюючих німецьких оперних груп. 1918 р. вступив до гімназії, а 1922 р. відвідував лекції в торговій академії. Його дядько Лео Енгель, багатий і розумний мененджер, привіз Йозефа у Берлін, де почався мистецький шлях артиста..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Оперні співаки Вікторія Іванівна Лук'янець (20 листопада 1966, Київ, Радянський Союз) — одна з найтитулованіших українських оперних співачок. У її активі — десятки виступів на престижних світових сценах, зокрема в Метрополітен-опера та Ла Скала. Вона солістка знаменитої Віденської опери, а з 1998 року ще й незалежна виконавиця. Вікторія народилася в Києві. Свою музичну освіту розпочала у ранньому віці, до п'яти років, з уроків гри на фортепіано. Навчатися співу почала у віці 14 років, пізніше вступила до Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Хорові диригенти, хормейстри та керівники оркестрів Остап Іванович Гайдукевич (нар. 21 листопада 1941, с. Волощина, нині Бережанського району Тернопільської області) — український педагог, музикант, хоровий диригент. Заслужений працівник культури України (2006). Чоловік Ярослави Гайдукевич. Закінчив Теребовлянський культосвітній технікум (1960, нині Вище училище культури), Тернопільське музичне училище, Київський інститут культури (нині Національний університет культури і мистецтв)..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Альтисти, скрипалі та віолончелісти Владислав Францович Алоїз (Музикант Алоїз; 1 липня 1860, Прага — 1918, Петроград) — український і російський віолончеліст, композитор, педагог. Чех за походженням. Закінчив Празьку консерваторію по класу віолончелі і класу фортепіано у 1879 році. Того ж року переїхав до Російської імперії. У 1880–1886 роках виступав в Києві у складі квартету Київського відділення Російського музичного товариства (РМТ), в також викладав у Київському музичному училищі по класу віолончелі і фортепіано..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Трубачі, флейтисти, трембітарі та інші музиканти духових інструментів Ізраї́ль Григо́рович Га́нзбург (* 5 жовтня 1923, Ромни — † 7 жовтня 1995, Харків) — український тромбоніст, педагог. 1952 року закінчив Харківську державну консерваторію по класу М. О. Кашиця та В. О. Туського. У 1941 — 1945 роках учасник Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій (стрілець, командир відділення 341 стрілецького полку 64 стрілецькою дивізії, старшина музвзводу 399 артилерійської бригади 82 стрілецької дивізії). Музикант та диригент військових оркестрів (1942 — 1950), артист оркестру оперної студії Харківської державної консерваторії (1950 — 1953), соліст оркестру Харківського державного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка .::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Піаністи та органісти
Фелікс Михайлович Блуменфельд народився в селі Ковалівка (Херсонська губернія; нині мікрорайон Кропивницького) 7 (19) квітня 1863 у єврейській родині вчителя музики й французької мови. До 12 років займався в Г. В. Нейгауза (батько Г. Г. Нейгауза), що доводився Блуменфельду чоловіком його старшої сестри Марцеліни («Ольги Михайлівни»). В 1881–1885 навчався в Петербурзькій консерваторії.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Акордеоністи та баяністи Попович Анатолій Васильович (нар. 1945, с. Коновка Кельменецького району Чернівецької області) — викладач класу баяна Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, член Національної всеукраїнської музичної спілки. Перші кроки на педагогічній ниві Анатолій Васильович зробив у Коновській восьмирічці, куди у 1965 році пішов працювати вчителем музики і креслення. Крім викладання, він створив жіночий квартет, сільський хор, до якого входили переважно вчителі. За третє місце у районному огляді художньої самодіяльності колектив під керівництвом молодого вчителя був нагороджений комплектом українських народних інструментів..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Кобзарі та бандуристи Петро Семенович Древченко (Древкін, Дриґавка; * 1863 року на Полтавщині — † 1934) — кобзар. Народився 1863 року на Полтавщині у сім'ї поміщицьких дворових. Із дванадцяти років жив у Харкові, в районі Залютино. У тринадцять років перехворів на віспу і втратив зір. Із чотирнадцяти років пішов у навчання до кобзаря Гната Гончаренка. Навчався чотири роки. У вісімнадцять років отримав дозвіл на самостійне кобзарювання. Із двадцяти років одружений. «Петр Семенович Древченко во многом напоминаєт своєго учителя (…) Обладает он превосходным баритоном і чудно поет. О его пении высокого мнения и учитель его Гончаренко», — писав Є. Крист. П. Древченко мав непосидючий характер, за що отримав прізвисько «Дриґавка». Багато подорожував. У середовищі кобзарів вважався ерудованим співцем і користувався заслуженою повагою.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Поети-піснярі
Народився 30 вересня 1958 року в місті Івано-Франківську на Україні в робітничій сім'ї. Мати Дожджанюк Ганна Федорівна — уроджениця с.Братківці, Тисминецького району, Станіславської області, батько — Петро Петрович родом з Коломийщини, с.Отинія. Вже в 6 років написав свої перші 4 віршовані рядки і тоді ж, думаючи що це журналістика, не по дитячому серйозно заявив, що хоче стати журналістом..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Композитори Степан Олексійович Сабадаш (*5 червня 1920, Ванчинець — †25 серпня 2006) — український композитор, диригент, музикант, хормейстер. Народився 5 червня 1920 року в селі Ванчинець (нині Новоселицького району Чернівецької області). З дитинства захоплювався музикою, співом. З 13 років навчався гри на скрипці у регента церковного хору Івана Кіріяка. За порадою останнього в 15 років почав самостійно навчатися грі на трубі і вже через півроку був прийнятий до професійного духового оркестру села Ванчиківців..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Музикознавці Валеріа́н Дани́лович Довже́нко (* 14 вересня (27 вересня за новим стилем) 1905, Ростов-на-Дону — † 5 січня 1995, Київ) — український музикознавець і композитор. Доктор мистецтвознавства (1969). Професор (1973). 1931 року закінчив Харківський музично-драматичний інститут, 1936 року — аспірантуру при ньому та Київську консерваторію (у Пилипа Козицького, Семена Богатирьова та Льва Ревуцького)..::::::::::::::::читати далі |
Категорії
|
Нові статті
|
Добра стаття Бори́с Ми́колайович Лятоши́нський (…) — український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці. Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів, активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів: І. Шамо, В. Сильвестров, І. Карабиць, Є. Станкович, О. Канерштейн, М. Полоз. Нагороджений званнями Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), державними преміями СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971) .::::::::::::::::читати далі |
Обрана ілюстрація |
Чи Ви знаєте...
|
Рок-гурти України Брати́ Гадю́кіни — культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. «Гади» випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз'єднався в 2006 році для концерту в київському «Палаці спорту», який зібрав 15 000 глядачів — абсолютний рекорд для українських музикантів. Група виникла в січні 1988 року в надрах Львівського рок-клубу. Тоді музиканти виконували припанковані російськомовні рок-н-ролли з іронічним підтекстом. Першим лідером був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів.::::::::::::::::читати далі |
Гурти України у жанрі поп-музики Називний відмінок (NazVId) — український гурт з міста Тернопіль. Гурт засновано у 2005 році. За час роботи Називний відмінок був учаснком фестивалів: "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" (Польща, Ждиня), "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація"[2], "Креатиff парад", "Підкамінь"[3] та ін. Основними авторами текстів та музики є керівник гурту Віталій Кічак та солістка гурту Оксана Кічак, а твори у виконанні гурту можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю. .::::::::::::::::читати далі |
Гурти України у жанрі ритм&блюз Брати Блюзу – український музичний гурт, заснований у 1992 році. Переможець (Ґран-прі) фестивалю «Червона рута» в Донецьку (1993) Створений 1992 року братами з Калуша Івано-Франківської області - Мирославом і Олегом Левицькими. |
Джаз-бенди України Медікус — українська музична джазова формація. Побувавши на фестивалі молоді і студентів у Москві (1957), де виступали джазові колективи, Ігор Хома запалився ідеєю організувати свій ансамбль, що і було зроблено після повернення до Львова. Спершу його колектив мав назву «Ритм». Він став першим після Другої світової війни українським джазовим оркестром у Львові. Професор кафедри фортепіано ЛНМА ім. М.Лисенка Марія Крих згадує: «На початку 50-х років, коли ми були студентами, й мови не могло бути про якийсь джаз.::::::::::::::::читати далі |
Гурти України у жанрі реп, хіп-хоп та арендбі «Танок на Майдані Конґо» («ТНМК») — український гурт, що виконує музику в стилях репкор, хіп-хоп, рок та фанк. Перший прообраз гурту створили 14 червня 1989 два друга та нинішні учасники ТНМК: Фоззі та Котя. Як ТНМКонґо гурт почав працювати з 1998 року, саме тоді, коли був виданий перший альбом гурту - «Зроби мені хіп-хоп». Станом на 7 липня 2015 року гурту випустив шість повноцінних альбомів та брав участь у записі леґендарних харківських збірок репу: ХарківРапаСіті та взяв участь майже у всіх найбільших музичних фестивалях на теренах України: Червона Рута, Таврійські Ігри, Захід Фест та багато інших..::::::::::::::::читати далі
|
Фольк-колективи та народні вокально-інструментальні ансамблі України Русичі — український фольк-рок- і фанк-гурт з міста Білгород-Дністровський (Одеська область). Перший виступ відбувся 2005 року. Метою творчої формації гурту є популяризація народної музики, донесення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної творчості, яка сягає своїм корінням в глибоке та сильне своєю енергетикою минуле. В основі репертуару давні мелодії з елементами сучасних гармоній та ритмів. Жанри: фолк, рок, фанк, диско, реґі, панк і елементи джазу. 2009 року група представляла Україну на одному з найбільших фестивалів світу — Przystanek Woodstock ::::::::::::::::читати далі |
Хори України Академічний хор ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України (Хор Українського радіо, Хор Радіо) — один із найавторитетніших хорових колективів держави. Заснований у 1932 році, він належить до масштабних хорових капел, що мають велику історію, потужні виконавські традиції, універсальний репертуар. ПерсоналіїСлаветна історія колективу пов'язана із іменами найвидатніших українських хорових диригентів ХХ-XXI сторіч: Г. Таранова, О. Міньківського, В. Мінька, Ю. Таранченка, Г. Куляби, В. Мальцева, П. Муравського, В. Скоромного. .::::::::::::::::читати далі |
Музичні сайти України
|
Музична література України
|
Українські пісні «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» — пісня на слова українського поета-романтика Михайла Миколайовича Петренка,[4][5][6][7] покладена на музику Людмилою Александровою[8] (про що згадується, наприклад, в літературно-науковому місячнику «Червоний шлях»[9])..::::::::::::::::читати далі |
Списки української музики Колядки і щедрівки — величальні обрядові співи, які традиційно виконуються на зимові свята від Різдва до Водохреща. Перелік колядок і щедрівок включає найяскравіші пісні різдвяно-новорічного циклу, зокрема твір Миколи Леонтовича «Щедрик», найпопулярніші колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Небо і земля нині торжествують», «Нова радість стала», «Бог предвічний народився», найпомітніші зразки автентичного виконання «В неділю рано», «Ой, як же було ізпрежди віка», «Ой, там під горею церковка стоїть», «Та вой д' цему дому та і д' веселому» і найкращі авторські колядки.::::::::::::::::читати далі |
Музичні конкурси України «Червона рута»— регулярний (кожні два роки) український молодіжний музичний фестиваль. Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці, отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник — Геннадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.::::::::::::::::читати далі |
Міжнародні музичні конкурси, в яких брали участь українці Україна дебютувала на Пісенному конкурсі Євробачення у 2003 році. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la Vista», де посів 14 сходинку.А вже у 2004 році співачка Руслана з піснею «Wild Dances» приносить Україні перемогу і право на проведення ювілейного п'ятидесятого Пісенного конкурсу Євробачення.Це перша перемога України в конкурсі.::::::::::::::::читати далі |
Музичні кінофільми та мюзікли України Сила любові та голосу — український музичний автобіографічний фільм про українську співачку Тіну Кароль. Слоган фільму «Сценарій, написаний життям». Прем'єра відбулася 14 лютого 2014 року. Фільм складається з концертних номерів співачки та документальної історії, зйомки якої тривали понад три місяці. Знімальна група постійно перебувала поруч із Тіною, розкриваючи її особистість і духовну філософію через призму її реального життя.[10]
|
Музичні телепрограми України «І́кс-Фа́ктор» — українська версія британського проєкту The X Factor— музичного талант-шоу, основною метою якого є пошук і розвиток пісенного таланту конкурсантів. Всі конкурсанти обираються шляхом публічних прослуховувань. До війни кастинги відбувалися в Україні у містах-мільйонниках: Дніпропетровську, Львові, Донецьку, Одесі, Харкові та Києві. Попередні кастинги також відбувалися у Полтаві, Луганську, Запоріжжі, Сімферополі, Миколаєві, Чернівцях, Ужгороді, Луцьку та Рівному..::::::::::::::::читати далі |
Концертні зали та майданчики України Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац — пам'ятка архітектури, спроєктована у 1842 відомим архітектором Вікентієм Беретті. Одна з найбільших у Києві театральних зал: вміщує понад дві тисячі глядачів. Зазначена споруда була призначена під потреби Інституту шляхетних дівчат до 1917 року (див. Київський інститут шляхетних дівчат). Історія міжнародного центру культури та мистецтв — своєрідний відбиток історичних подій України. У роки Другої світової війни приміщення зазнало значної руйнації. Його відбудова стала воістину всенародною справою. Разом з тисячами простих робітників, студентів та людей різних професій, тут можна було побачити видатних діячів культури та мистецтва Максима Рильського, Володимира Сосюру, Андрія Малишка, Льва Ревуцького, Авмросія Бучму, Наталію Ужвій, Гната Юру та багатьох інших; плафони розписував Анатолій Чернов..::::::::::::::::читати далі |
Музичні клуби України «Ля́лька» — культовий[11][12][13] львівський клуб, один із центрів львівської рок-культури 1990-х і 2000-х років. Відкритий у 1994 році. Вперше клуб закрили на початку 2004 року,[14] у відповідь на що виникли короткочасні протести. У 2005-07 роках клуб знову відкрили. 2007 року на його місці створили джаз-клуб[15], а пізніше — клуб «Гавана». З 2011 року діє клуб «888». Назва походить від того, що клуб знаходиться в приміщенні Львівського обласного театру ляльок (площа Данила Галицького, 1). У закладі відбувалися концерти різних стилів і напрямків: рок, готика, джаз, електронна музика, фольк та інші. Водночас був відомий як кіно-клуб, літературна кав'ярня та місце презентацій і прес-конференцій. Від часу заснування там провели понад 5 000 акцій, зокрема відомі музичні фестивалі «Слухай українське», «Тарас Бульба» та «Jazz Bez». У 1998—2008 роках з клубом активно співпрацювало мистецьке об'єднання «Дзиґа».::::::::::::::::читати далі |
Корисні шаблони
|
Вікіпроєкти |
|
- ↑ Звезды на «Звездном берегу» Газета по-київські. 15 вересня 2008 (рос.)
- ↑ Небесна Ірина, Полещук Олена. Гітариста переплутали з “тьолкою”. Новини Вінниці Житомира Тернополя - 20 хвилин. 07.04.2008.
- ↑ Тернопільський гурт “Називний відмінок” відкривав другий день фестивалю “Підкамінь”(відео). Погляд. 26.07.2011.
- ↑ Українські народні пісні з репертуару Б.Р. Гмирі / упоряд. Т. Шефер . — Київ : Музична Україна, 1972. — 64 с.
- ↑ Українські народні пісні з репертуару Анатолія Мокренка — Київ : Музична Україна, 1980. — 64 с.
- ↑ Барабанова О.А. Творчість Михайла Петренка в контексті української поезії 30 - 50-х років XIX століття: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.А. Барабанова ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2008. — 19 с. — укр.
- ↑ Смірнова Н.П. Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини XIX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Н.П. Смірнова ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с. — укр.
- ↑ Оксана Богдан. Музыка и слова — не народные // Время, 18.11.2011.
- ↑ «Червоний шлях», 1926 р., № 9.
- ↑ Прем'єра фільму про Тіну Кароль відбудеться в День закоханих
- ↑ «Гайдамаки» виступили у Львові (music.com.ua, 25.03.2002)
- ↑ Кінець канікул (tartak.com.ua, 01.02.2004)
- ↑ Історія гурту «Fakultet»
- ↑ Формальною причиною було те, що дирекція Театру ляльок відмовилася продовжити із КМЦ «Дзиґа», що була засновником «Ляльки», угоду про співпрацю. Водночас однією з версій реальної причини був тиск податківців на «помаранчевих» львівських бізнесменів.
- ↑ «Лялька» перетворилась на етно-джаз клуб (lvivstory.com, 03/12/2007)