Портал:Кераміка
Портал | Обговорення порталу | Проєкт | Обговорення проєкту | Доглядачі порталу |
Портал « Кераміка » |
Ласкаво просимо до україномовного порталу «Кераміка» |
Кера́міка — неорганічні, неметалічні тверді вироби, підготовлені дією тепла з наступним охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук. Кераміка з'явилася в епоху неоліту. Термін кераміка походить від грец. Κεραμεικος — «гончарна глина, плитка, кераміка». грец. Κεραμεικος —Керамікос — назва кварталу гончарів в Стародавніх Афінах. Різновиди керамічних виробівКерамічні вироби, різняться між собою не стільки ступенем обробки, скільки, насамперед, складом маси, з якої виробляються, і родом глазурі, якою поливаються. Всі вироби кераміки в цьому відношенні поділяються на 2 групи: щільні й пористі. Щільними називаються такі, які під дією високої температури при випаленні сплавилися або злилися в однорідну тверду масу, на зламі вони нагадують скло, напівпрозорі, не вбирають в себе воду й при ударі об сталь викрешуються іскри. До таких виробів належить, наприклад, порцеляна. Натомість, пористі вироби нещільні, на зламі також пористі, легко ламаються, пропускають крізь свою масу воду, якщо полива вилучена. До таких виробів належить, наприклад, фаянс. Окрім того, є мішані різновиди, що поєднують властивості обох типів. Ті й ті бувають покриті поливою, або ж її не мають. Звичайна цегла є пористим виробом без поливи і нижчої якості за родом матеріалу.:::::::::::::::: Докладніше |
Вибране зображення |
Історичні фото |
Керамічна пластика |
Керамічні музеї |
Музей гончарного мистецтва О. Г. Луцишина Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина засновано за рішенням Вінницької обласної ради на території садиби гончара, заслуженого майстра народної творчості України Олексія Григоровича Луцишина (1922-2001). На його основі розкрита творча спадщина подільського гончара - майстра народної скульптури малих форм, продовжувача найкращих традицій школи крищинецької кераміки (Тульчинський район Вінницької області). Майстер залишив по собі значний творчий доробок: комини, декоративні тарілі, керамічні панно, вази, іграшки та дрібну пластику, покришки, куманці, кварти, глечики, скульптурні композиції. Розробкою і реконструкцією садиби займався директор музею, заслужений діяч мистецтв України І. В. Безбах. Автор і проєктувальник експозиції музею – завідувачка відділу науково-просвітницької роботи, зв’язків з громадськістю та розвитку музею, заслужений працівник культури України Безбах Н. В.:::::::::::::::: Докладніше |
Кахлі |
Кераміка в Україні |
Керамісти |
Бернар Паліссі (бл. 1510, Ажен — бл. 1589, Париж) Народився в місті Ажен. Точний рік народження невідомий. Мав просте походження. Батько був ремісником по створенню вітражів. Первісно і син опановував батьківське ремесло, що наблизило юнака до власних досліджень із різними емалями та глязурями. В своїх спогадах Бернар вказав, що навчався у майстра з роспису скла (тобто вітражного майстра). За традицією, підмайстер мав створити освітню подорож перед отриманням звання майстра. Можливо, таку подорож створив і Бернар Паліссі і відвідав деякі міста самої Франції та сусідніх Нідерландів і німецьких князівств на Рейні, котрі уславились як відомі керамічні центри Європи. Він описав сильне враження від керамічної чаші, баченої в покинутій майстерні, краса якої примусила його зніяковіти. В місті Сент. Сільські глиниПаліссі перебрався в місто Сент неподалік Бордо приблизно в 1539 році, де одружився. Вважають, що саме там він продовжив власні дослідження білої емалі. 1546 року він перейшов із католицького віросповідуваня в протестантизм. В подальшому це негативно вплине на його долю в атмосфері релігійної війни у Франції 16 століття, де гугенотів (французький протестантів) стануть винищувати фізично. В автобіографії він писав, що працював як портретист, художник по склу та геодезист. Відомо, що йому доручили створити план солончаків навколо міста Сент, коли радники короля Франциска І зажадали запровадити новий податок на сіль. Людина доби відродження, він зажадав перевідкрити секрет китайської порцеляни, секрет виробництва якої паморочив голови не одному поколінню західноєвропейських кермістів і хіміків. Він міг бачити коштовні зразки китайської порцеляни та фаянсу Італії і Німеччини в садибах дворян і зацікавився керамічним виробництвом взагалі. Найближчий центр керамічного виробництва від Сенсу був в селі Ла-Шапель-де-Кастрюльї. Наполегливий Паліссі витратив шістнадцять років життя на власні керамічні дослідження і довів родину до напівжебрацького стану. В автобіографії він записав, що використав усі дрова, а коли ті закінчилися, ламав меблі і дошки підлоги, аби утримати необхідну температуру власних печей. Йому не судилося перевідкрити секрет китайської порцеляни, але він створив власний тип кераміки, близький до фаянсу, котрий відтоді буде пов'язаний із його ім'ям. Власні вироби цього періоду майстер назвав «сільські глини». Назва відбивала характер декору цих виробів, де переважали сільські рослини (різновиди папоротті та ін.) та місцеві тварини і плазуни. :::::::::::::::: Докладніше |
Цього року... |
|
Нові статті |
Література про кераміку |
|
Категорії |
|
Чим допомогти |
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче. Як робити, з чого почати першу свою публікацію: |
| ||||||
Мистецтво | Книги | Біографії | Історія | Література | Архітектура | Декоративно-ужиткове мистецтво |
|