Кюсю

Рельєф Кюсю гористий, хоча на заході острова є невеликі рівнини. На північному заході знаходяться невисокі гори й пагорби (до 1055 м), а на південному сході — гори середньої висоти. Найвищою точкою острова є згаслий вулкан Кудзю (1791 м). Гори складаються, переважно, породами вулканічного походження, гранітами і сланцями. На Кюсю розташований один з активних японських вулканів — Асо (1592 м). Окрім цього, відомими дієвими вулканами є Кірісіма і Сакура-дзіма.

Кюсю відомий своїми термальними джерелами онсен, особливо поблизу міста Беппо та районах поруч з вулканом Асо. Надра острова відомі кам'яним вугіллям, особливо його північна частина. Кюсю належить до сейсмічно небезпечних зон.

Площа острова — 36 737,6 км²^[1], площа регіону — 39.9067,3 км²^{[уточнити]}.

Клімат острова субтропічний, мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час тайфунів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку, під час мусонів, частими є перепади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — Куросіо і Цусімська.

Річкова сітка Кюсю густа. Річки бурхливі, але не повноводні. Для флори характерною є висока поясність. Типові рослини нижнього ярусу (до 850 м) — дуби, камелії, магнолії. Вище ростуть сосни і кріптомерії. На верхніх поясах переважають кущі та луги. Південь Кюсю має відмінну від решти острова флору — переважно пальми й папороть.

Острів Кюсю поділений на 7 префектур. До другої половини 19 століття він поділявся на 11 провінцій. Хоча в складі регіону Кюсю є префектура Окінава. Вона займає частину островів Рюкю. Північ островів належить префектурі Каґосіма.

Кюсю вважають колискою японської державності. За переказами саме цей острів був місцем сходження небесних богів, які дали початок імператорському роду Японії. Інші назви острова — Кюкоку (九国, «дев'ять країн»), Тіндзей (鎮西, «втихомирений Захід») і Цукусі но сіма (筑紫の島, «острів Цукусі»).

Назва острова Кюсю походить від дев'яти провінцій, що розташовувались на острові — Будзен, Бунґо, Хідзен, Хіґо, Сацума, Осумі, Тікудзен, Тікуґо, Хюґа.

Населення острова Кюсю — 14 779 000 осіб (2003), щільність заселеності — 370,34 осіб/км². Найбільше місто, Фукуока, нараховує понад 1,4 млн осіб. Це місто є важливим політичним і економічним центром Кюсю. Більше півмільйона осіб проживають у Кумамото і Каґосіма. Важливими культурними центрами є міста Нагасакі, Хірадо і Оіта.

Промисловість Кюсю зосереджена на півночі острова, в той час, як на півдні переважає сільське господарство. Найбільшими індустріальними центрами є Нагасакі, Кітакюсю та Оіта. Переважає хімічна промисловість та металообробка. На півдні вирощують рис, тютюн, батат, а також займаються скотарством, зокрема виводом чорних свиней.

Кюсю з'єднаний з островом Хонсю двома підводними тунелями, автомобільним і залізничним, які прокладені під протокою Каммон.

• Фукуока
• Каґосіма
• Кумамото
• Міядзакі
• Нагасакі
• Ойта
• Саґа

• Хоккайдо
• Шікоку
• Хонсю

• 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京：角川書店、1987-1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)
• Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.] Cambridge: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01753-5; OCLC 58053128
• Інститут географії Японії (японською, англійською) [Архівовано 21 червня 2009 у Wayback Machine.]