Фукуока

Фукуока — найбільше місто острова Кюсю і одне з центральних міст Японського архіпелагу. Вигідне розташування на берегах Японського моря і близькість до Корейського півострова та материкового Китаю обумовили характер цього міжнародного мегаполісу, важливого транспортного і торговельного центру. У середньовіччі місто було відоме під іменем Хаката і відігравало роль японського «вікна в Азію».

Основу економіки Фукуоки становлять комерція, міжнародна оптова торгівля і сфера послуг. Розвинені також галузі харчової і машинобудівної промисловості, виробництва електротоварів, комп'ютерів і комунікаційного обладнання. У Фукуоці діють міжнародний аеропорт, залізнична станція швидкісного потягу сінкансен та звичайних потягів. У місті сходяться всі центральні автостради, які перетинають острів Кюсю.

Фукуока має велику кількість цінних історичних пам'яток, серед яких переважають буддистські храми і синтоїстські святилища: Сьофукудзі, Софукудзі, Святилище Хакодзакі, Святилище Касії та інші. На території міста розташовані Університет Кюсю, Фукуоцький музей, численні бібліотеки та парки. Кулінарна візитівка Фукуоки — традиційна страва ментайко, маринована ікра тріскових риб.

Фукуока розташована у центрі однойменної рівнини на узбережжі затоки Хаката Японського моря. Територією рівнини протікають численні річки середньої і малої ширини: Татара, Мікаса, Нака, Хіної, Муромі та інші. На сході затоки лежить коса Умінонакаміті, а на заході є піщані пляжі та штучні рекультивовані землі.

Площа Фукуоки становить близько &&&&&&&&&&&&0341.0110000341,11 км².

Зі сходу на південь територією Фукуоки тягнуться гори й пагорби Сефурі та Сангун. Їхня найвища точка — гора Сефурі заввишки 1055 м. Вона лежить на кордоні з префектурою Саґа.

Фукуока належить до вологого субтропічного кліматичного поясу. Під впливом північно-західних вітрів у місті переважає хмарна погода. Середньомісячна температура за 1981–2010 роки становить 17,0 °C тепла, а кількість опадів — близько 1612 мм. Через постійний ріст населення у місті відчувається нестача води.^{[джерело?]}

Фукуока, яка мала вихід до Японського моря і знаходилися по-сусідству з Кореєю і Китаєм, віддавна була важливим центром японсько-китайсько-корейських зв'язків. На межі нашої ери, у період Яйой, територія сучасного міста була густо заселена. Ймовірно в районі Фукуоки існувала одна з перших японських протодержав На, володар якої отримав у 57 році золоту печатку і титул вана.

З 6 століття на теренах Фукуоки знаходилось портове місто На^[4]. У 8 — 11 століттях воно слугувало місцем відрядження японських посольств до Китаю і Кореї, та першим портом, що приймав іноземних послів та купців до Японії. Завдяки цьому місто швидко перетворилося на один зі центрів східноазійської торгівлі. З початку 11 століття його стали називали «Хаката».

У 13 столітті Хаката була одним з найбільших населених пунктів Японії. Окрім японців тут мешкали корейці і китайці, які мали власні квартали і храми. Через монгольські навали 1274 і 1281 років Японія припинила дипломатичні та торговельні відносини з материком, що негативно відбилося на розвитку міста. Проте у 15 — 16 століттях, завдяки активній японсько-мінської торгівлі Хаката повернула собі колишню славу японського «вікна в Азію». Місто вважалося одним з трьох найбільших торговельних центрів Японії поряд з Сакаї та Боноцу.

У 1587 році Хаката була спалена відступаючими військами роду Сімадзу під час війни з об'єднувачем Японії Тойотомі Хідейосі. Останній відновив місто того ж року на східному березі річки Нака.

У 1601 році землі Хакати дісталися роду Курода і голова цього роду Курода Наґамаса збудував на заході міста замок. Він був названий «Фукуока», за іменем батьківщини пращурів Куроди у провінції Бідзен^[5]. Оскільки Хаката стала призамковим містечком замку Фукуока і столицею Фукуока-хану, вона була перейменована у Фукуоку, хоча стара назва «Хаката» залигалася у вжитку до 19 століття.

У 1871 році була заснована префектура Фукуока, а місто колишнє призамкове містечко було поділене на два райони: Фукуока та Хаката. У 1878 році обидва райони об'єднали в один під назвою Фукуока, який у 1889 році отримав статус міста. Втім більшість мешканців міста не бажала відмовлятися від історичної назви Хаката, тому міський вокзал, порт, а також традиційні ремісничі вироби, такі як ляльки чи шовк, залишили за собою ім'я «хакатських».

У 1903 році у Фукоці було засновано Фукуоцький медичний університет, який став основою майбутнього Університету Кюсю, а у 1909–1910 роках запущено перші трамваї. Проте до 1920-х років населення міста поступалося суднім Наґасакі та Кумамото. У 1930-х роках політико-економічна роль Фукуоки різко зросла: вона була перетворена на один з головних центрів промислового району Північного Кюсю і стала штаб-квартирою Відомства управління справами регіону Кюсю. По закінченню Другої світової війни у місті були сконцентровані регіональні представництва центрального уряду, фінансових і комерційних установ, діяльність яких охоплювала територію усього острова Кюсю.

У 1972 році Фукуока була зарахована до міст державного значення Японії і поділена на райони.

Фукуока поділяється на 7 районів:

• Хіґасі 東区
• Хаката 博多区
• Тюо 中央区
• Мінамі 南区
• Нісі 西区
• Дзьонан 城南区
• Савара 早良区

• Кюсюський університет

• Головна телерадіомовна служба NHK в регіоні Тохоку.

• Аеропорт Фукуока
• Фукуокський метрополітен

• Ідегуті Йосуке (нар. 1996) — японський футболіст.
• Акаші Мотоджіро — японський військовик, розвідник.
• Адзуса Ной — японський письменник, що працює в жанрі наукової фантастики та Яой.

Емблема Фукуоки — 9 знаків японської силабічної катакани フ («фу»), що поєднані один з одним у формі трипроменевої фігури. Знак «фу» — означає «щастя» і перший склад назви міста. Емблема була затверджена у жовтні 1909 року^[6].

Прапор Фукуоки — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста фіолетового кольору^[7].

Вежа Фукуока (яп. 福岡タワ, фукуока тава) — архітектурний символ міста. Її будівництво завершилося 1989 року. Маючи висоту 234 метри є найвищою прибережною вежею Японії^[8].

• Фукуока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фукуока

• Офіційна сторінка міста Фукуока. (яп.)