Красне (Тиврівська селищна громада)
Кра́сне — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Населення становить 1110 осіб. Входить до складу Тиврівської селищної громади.
село Красне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Тер. громада | Тиврівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05020270140034535 |
Облікова картка | село Красне Тиврівського району |
Основні дані | |
Засноване | 1362 |
Населення | 1110 |
Площа | 2,001 км² |
Густота населення | 554,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23342 |
Телефонний код | +380 4355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′7″ пн. ш. 28°23′51″ сх. д. / 48.91861° пн. ш. 28.39750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
267 м |
Водойми | Краснянка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23324, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Нове Місто, вул. Д. Нечая, буд. 36 |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
ред.На початку лютого 1651 року польсько-шляхетські коругви під командуванням Мартина Калиновского, порушивши Зборівський договір, напали на містечко Красне, спалили його.[1] Козаки не сподівались військових дій від коронного війська взимку, що й стало однією з вагомих причин невдачі. Тим більше, що напад припав на Масницю.[2] Зокрема, на місто напали корогви старост черкаського Миколи Киселя та уланівського Казимира Пісочинського.[3]
На території села збереглися краснянські оборонні укріплення (залишки оборонних споруд XV—XVII століть).
У 18 столітті місто належало родині Любимирських, одному з наймогутніших польських аристократичних родів. У 1766 році у Станіслава Любомирського Красне купив польський шляхтич і політичний діяч Микола Пясковський, де він заснував своє постійне місце. У 1787 році польський король Станіслав-Август Понятовський, який повертався з Кам’янця до Варшави, залишився на ніч у палаці Пясковських у Красному. Красне перебувало в руках родини Пясковських недовго, лише до розпуску Першої Польської Республіки сеймом поділу.[4][5]
В липні 1941 року під час Другої світової війни відбулися запеклі триденні бої радянських і німецьких військ,які несподівано прорвалися з Жмеринки на мотоциклах і увірвалися на долину річки Краснянки,де оточили радянських піхотинців.Наступного дня село атакували радянські танкісти,які визволили піхотинців та відійшли, а третього дня знову відбулась атака радянської піхоти,придушена німецьким авіанальотом.Мешканці села зазнали обстрілів та бомбардувань авіації,змушені були ховатись в ярах і лісах,серед них були загиблі,село зазнало руйнувань.
11 січня 1944 року поблизу села відбувся повітряний бій радянського бомбардувальника Пе(Петляков)-2, що вилетів з розвідувальним польотом, з німецькими винищувачами "Мессершмітт",в ході бою радянський літак був збитий і упав на полі між селами Красне та Пирогів. Один з його пілотів загинув на місці, другий прийшов до села Жахнівка, де переховувався місцевими жителями та імовірно загинув при переході лінії фронту, а командир літака Ільясов врятувався.В 1983 році на місці падіння літака проведено розкопки, ініційовані уродженцем Красного активістом-пошуковцем Іваном Безкоровайним, та споруджено пам'ятник.
Того ж дня на розвідку вилетіли ще два літаки Пе-2.Один з них був збитий поблизу села Ворошилівка теперішньої Гніванської міськради Вінницького району.Другий намагався приземлитися на аеродромі селища Сутиски,але згорів.Їх екіпажі загинули.
22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку[6].
Відомі люди
ред.- Дриз Овсій Овсійович — єврейський поет.
- Данило Нечай — загинув 10 лютого 1651 року у бою з польськими військами Мартина Калиновського під час захисту містечка Красне.
- Бессараб Костянтин Миколайович (1990—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Зновицький Йосип Йосипович (30 грудня 1863 — 25 квітня 1920) — ушицький повітовий комісар УНР.
- Мойсеєва Марія Никифорівна (1889-?) — біолог-анатом.
Галерея
ред.-
Братська могила 367 воїнів Радянської Армії і пам'ятник 285 воїнам-односельчанам
-
Пам'ятник Радянським льотчикам.Створений в 1983 році.
Примітки
ред.- ↑ W. Czapliński. Kalinowski Marcin h. Kalinowa (ok. 1605—1652) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XI/…, zeszyt …. — 638 s. — S. 463. (пол.)
- ↑ Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський… — С. 366.
- ↑ М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. IX-1. — С. 183 прим.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
Джерела
ред.- М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. IX-1.
- Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 365—366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
Література
ред.- Нове́ Мі́сто // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.572
Посилання
ред.- Погода в селі Красне [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 674: «Krasnoye (I)». (англ.)
- Shtetl Finder (1980), p. 43: «Krasnoya». (англ.)
- Krasnoye, Ukraine (англ.)
- На Тиврівщині урочисто відкрито меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Костянтину Бессарабу [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.]