Гадюка Латасте
Гадюка Латасте | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гадюка Латасте
| ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Vipera latastei (Boscá, 1878) | ||||||||||||||||||||||
Поширення гадюки Латасте | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Гадюка Латасте (Vipera latastei) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Має 2 підвиди.
Етимологія
ред.Вид отримав свою назву на честь французького зоолога Фернанда Латасте. Інша назва «курноса гадюка».
Опис
ред.Загальна довжина сягає 60—75 см. Голова різко трикутна. Тулуб щільний, доволі куций. Кінчик морди досить різко й високо піднято догори, іноді увінчано коротким м'яким виростом («ріжком»). Цей виріст вкрито декількома дрібними довгастими лусочками. Він помітно коротше, ніж у носатий гадюки.
Забарвлення сірувато-буре або червонувате. Темні плями вздовж спини зливаються у зигзагоподібну смугу. Плями посередині спини трохи світліше, а з краю темно-бурі, майже чорні.
Поширення
ред.Мешкає на Піренейському півострові (Португалія, Іспанія).
Спосіб життя
ред.Полюбляє вологі та сухі кам'янисті, гірські місцини, сухі чагарники і рідколісся, живоплоти, кам'яні стіни, а іноді прибережні дюни. Активна вночі. Зустрічається на висоті до 3030 м над рівнем моря. Харчується мишоподібними гризунами та ящірками.
Це живородна змія. Самиця народжує від 2 до 13 дитинчат (1 раз на 3 роки).
Охорона
ред.Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: уразливий вид)[1].
Підвиди
ред.- Vipera latastei latastei
- Vipera latastei gaditana
Примітки
ред.Джерела
ред.- Kreiner, G. 2009. Die Schlangen Nordspaniens — Reiseeindrücke aus dem Kantabrischen Gebirge und angrenzenden Gebieten. Draco 10 (39): 38-48
- Gruber, U. 1989. Die Schlangen Europas. Franckh'sche Verlagshandlung (Stuttgart)
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 419—420). ISBN 978-1-4081-5459-5