Верховна Рада України IX скликання

Пропрезидентська партія «Слуга народу» на виборах набрала 43,16 % і отримала 124 місця, а мажоритарні кандидати від партії перемогли на 130 округах, тому партія отримала більшість в парламенті та отримала можливість сама утворити коаліцію. Також п'ятивідсотковий бар'єр подолали чотири партії: ОПЗЖ, ВО «Батьківщина», «Європейська солідарність» і «Голос». Ще три партії не пройшли бар'єр, але їхні представники перемогли в мажоритарних округах — «Опозиційний блок», ВО «Свобода» і «Об'єднання „Самопоміч“». Партії «Єдиний центр» і «Біла Церква разом» не висували кандидатів у багатомандатному окрузі, але їхні висуванці здобули перемоги в мажоритарних округах (по одному округу кожна).

29 серпня 2019 року відбулося перше засідання 9-го скликання. У перший день сесії в залі зареєструвались 405 народних депутатів з 424-х, зареєстрованих Центральною виборчою комісією. Було сформовано президію, фракції, комітети, а також затверджено новий склад уряду та попередньо схвалено обмеження депутатської недоторканності.^[3][4] Перше засідання завершилося близько 2:15 ночі — депутати працювали у стінах Верховної Ради понад 12 годин.^[5][6]

3 вересня 2019 року на першому засіданні другої сесії Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому зміни до Конституції щодо обмеження недоторканності народних депутатів України з 1 січня 2020 року. За — проголосувало 373 депутати.^[7][8] На засіданні також був присутній президент Зеленський, який прийшов підтримати голосування.^[9] Законопроєкт не повністю скасував недоторканність, а натомість прибрав положення із 80-ї статті Конституції, яке унеможливлювало притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради. Чинною залишилися норма про депутатський індемнітет, згідно з якою депутати не несуть юридичної відповідальності за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні та публічні виступи.^[10][8]

13 вересня Рада достроково припинила повноваження всіх членів ЦВК України за поданням Президента.^[11][12]

21 лютого 2022 року Президент РФ Путін заявив про визнання незалежності терористичних угруповань ДНР та ЛНР, а 22 лютого Рада федерації підтримала звернення Путіна про використання російської армії за кордоном.^[13][14] Увечері 22 лютого в Офісі Президента відбулася нарада Президента Зеленського, Прем'єр-міністра Шмигаля, представників депутатських фракцій і груп та голів силових відомств щодо посилення обороноздатності й зовнішньої підтримки України.^[15][16]

23 лютого за пропозицією РНБО Президент підписав Указ про запровадження в Україні надзвичайного стану, увечері ВРУ затвердила його, за це проголосували 335 депутатів.^[17][18][19]

Уранці 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення РФ до України, після чого ВРУ терміново зібралася, запровадивши в Україні воєнний стан^[20], затвердивши Указ Президента № 64/2022 (300 депутатів «за»).^[21][22]

Упродовж 2022 року ВРУ прийняла 355 законів і понад 380 постанов в умовах дії воєнного стану: 10 змін до Закону про бюджет на 2022 рік, збільшивши видатки на ЗСУ та виділивши 1141 млрд грн (18,2 % ВВП) на оборону^[23]. За лютий-грудень 2022 року ВРУ ратифікувала 28 і денонсувала 13 міжнародних угод.

ВРУ затвердила 11 указів Президента: про використання ЗСУ^[24], п'ять разів продовжувала дію Указу про воєнний стан, тричі продовжувала загальну мобілізацію.

Окрім інших, ВРУ прийняла постанови, націлені на протидію агресії РФ:

• про вчинення РФ геноциду в Україні (№ 2188-ІХ)^[25];
• про агресію Російської Федерації у районах Чорного та Азовського морів і Керченської протоки (№ 2595-ІХ)^[26];
• засудження етапу ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованим владою РФ (№ 2630-ІХ)^[27];
• засудження злочинних рішень керівництва РФ щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України (№ 2632-ІХ)^[28];
• засудження підтримки Іраном війни РФ проти України (№ 2692-ІХ)^[29];
• визнання російського режиму терористичним, нелегітимності перебування РФ у ООН та її формуваннях (№ 2787-ІХ)^[30];
• засудження енергетичного тероризму РФ (№ 2788-ІХ)^[31].

За підсумками позачергових виборів 21 липня 2019 року до Верховної Ради обрано 424 депутати.^[32][33] Набули повноважень 29 серпня 2019 року.

Станом на 1 листопада 2024 року у Верховній Раді налічується 400 депутатів, які входять до 8 депутатських фракцій і груп:

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вибори на території Автономної Республіки Крим (округи 1-10) і Севастополя (округи 224, 225) не проводилися. Також не відбулися вибори в 9 округах Донецької (41-44, 53-56, 61) і 5 округах Луганської (104, 108—111) областей.

Лисюк А. О., Михайлюк А. О. (№ 69, 142 у списку «Слуги народу»), Бойко Н. А. (№ 24 у списку «ЄС»), Свідерська А. В., Сівірін О. С. (№ 19, 21 у списку «Голосу») визнані такими, що не набули депутатського мандата.

• 1 березня 2023 року народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк і народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль одружились^[43].

• Скасування недоторканності депутатів та суддів в Україні
• Комітети Верховної Ради України