Вікіпедія

Абрамов Анатолій Васильович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Абрамов; Абрамов Анатолій.

Анато́лій Васи́льович Абра́мов (4 грудня 1915(1915-12-04), Слобідський повітd, Вятська губернія — 10 липня 1983(1983-07-10), Ленінград) — радянський актор театру та кіно, заслужений артист РРФСР (1953).

Анатолій Абрамов
Ім'я при народженніАнатолій Васильович Абрамов
Народився21 листопада (4 грудня) 1915(1915-12-04)
Слобідський повітd, Вятська губернія, Російська імперія
Помер10 липня 1983(1983-07-10) (67 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьактор
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв (1937)
ЗакладТеатр ім. Ленради,
Ленінградський ВДТ
Учасникнімецько-радянська війна
Роки активності1937—1981
Нагороди
Орден Червоної Зірки  — 05.12.1943Медаль «За відвагу» — 26.09.1943
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений артист РРФСР — 22.12.1953
IMDbID 0009109

Біографія

ред.

Народився 21 листопада (4 грудня) 1915 року в селі Низево, Слобідського повіту, Вятської губернії (нині Кіровська область). Закінчивши школу І ступеня, 1927 року став учнем школи селянської молоді. Після розлучення батьків, залишившись разом із матір'ю, переїхав до Вятки (нині Кіров). З 1930 по 1933 рік навчався у школі фабрично-заводського навчання за спеціальністю «Коваль», займався у художній самодіяльності. В 1933 був направлений навчатися на артиста до Ленінградського театрального інституту, який закінчив 1937 року (педагог Б. М. Сушкевича). Акторську кар'єру розпочинав у Новому театрі у Ленінграді.

У 1939 році був призваний до Червоної Армії, брав участь у радянсько-фінській війні. Після демобілізації 1940 року працював у Виборзькому театрі російської драми. Після початку ВВВ трупу було евакуйовано на Урал, де Анатолій працював у Білорецькому російському міському драмтеатрі актором та режисером. У квітні 1942 року Білорецьким РВК був призваний до лав РСЧА.[1] Пройшовши військову підготовку в Ризькому військово-піхотному училищі, яке перебувало евакуйованим у Стерлітамаку, у січні 1943 року його було відряджено до 6-ї Армії Південно-Західного фронту. У званні лейтенанта командував ротою у складі 844-го піхотного полку 267-ї стрілецької дивізії, мав поранення, нагороджений бойовими нагородами. Після проходження вищих стрілецько-тактичних курсів у Солнечногорську з грудня 1943 служив помічником начальника відділення 4-го відділення розвідувального відділу штабу 3-го Білоруського фронту.

Після демобілізації у серпні 1945 року повернувся до Ленінградського Нового театру (Театр ім. Ленради з 1953 року). Почав зніматися у кіно. Вступив до ВКП(б), проводив громадську роботу, 1952 року був обраний членом районного комітету в Куйбишевському районі Ленінграда. 1960—1961 рр. служив у Ленінградському театрі ім. Ленінського комсомолу, а з 1961 — у трупі Ленінградського Великого драматичного театру. 1975 року вийшов на пенсію, але продовжував брати участь у деяких спектаклях.

Помер 10 липня 1983 року у Ленінграді.

Сім'я

ред.
  • дружина — Катерина Олександрівна Боровська (1918— ?), актриса
  • син — Олександр Анатолійович Абрамов (нар. 1938)

Творчість

ред.

Театральні роботи

ред.

Театр імені Ленради

Великий драматичний театр імені Горького

Фільмографія

ред.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Абрамов Анатолий Васильевич // Дорога памяти
  2. ↑ Приказ подразделения №: 29/н от: 26 сентября 1943 года, Издан: 267 сд /. Память народа (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 6 березня 2015.
  3. ↑ Приказ подразделения №: 34/н от: 05 декабря 1943 года, Издан: 267 сд /. Память народа (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 6 березня 2015.
  4. ↑ Фронтовой приказ №: 415 от: 24 апреля 1945 года, Издан: ВС 3 Белорусского фронта /. pamyat-naroda.ru (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 6 березня 2015.
  5. ↑ а б Абрамов Анатолий Васильевич / Учётно-послужная картотека. Память народа (рос.). Процитовано 7 квітня 2022.
  6. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 22 декабря 1953

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Абрамов_Анатолій_Васильович